«Відьмачі легенди» (пол. Opowieści ze świata Wiedźmina) — антологія, зібрана польськими видавцем Войтеком Седенком і перекладачем Павелом Лауданським, задумана як данина поваги «Відьмакові» Анджея Сапковського та йому самому.
Анонс[]
Збірка з восьми творів російськомовних українських і російських авторів була створена з відома та схвалення Сапковського й видана спочатку в перекладі в Польщі видавництвом «Solaris [pl]», а потім в оригіналі в Росії московським видавництвом «Ексмо [ru]». Всі історії розгортаються в світі «Відьмака» чи певним чином пов'язані з ним.
Історії та автори[]
- «Балада про дракона» (рос. Баллада о драконе, пол. Ballada o smoku), Леонід Кудрявцев[ru] (Росія);
- Відомий бард Любисток вирішив відправитися в місто Джакс, аби написати баладу про місцевого дракона.
- «Кольори примирення» або «Барви братерства» (рос. Цвета перемирия, пол. Barwy braterstwa), Володимир Васильєв (Україна);
- Історія відбувається в світі «Великого Києва». Місцевого Геральта наймають для охорони байкерського фестивалю.
- «Одноокий Орфей» (рос. Одноглазый Орфей, пол. Jednooki Orfeusz), Михайло Успенський[ru] (Росія);
- Відьмак зі своїм другом Любистком приїжджають у Первоград на конкурс бардів, де конкурентом останньому стає відомий майстер вірша та пісні «Одноокий Орфей».
- «Лютня і таке інше» (рос. Лютня и всё такое, пол. Lutnia, i to wszystko), Марія Галина[ru] (Росія);
- Менестрель Ессі Давен на прізвисько Вічко вирішує вийти заміж за шановану людину, главу гільдії в приморському місті. Її старого друга Любистка запрошено співати на весіллі, а колись войовнича ельфа Торувієль в тому самому місті чекає останнього корабля до ельфської країни.
- «Ми завжди відповідальні за тих, кого…» (рос. Мы всегда в ответе за тех, кого…, пол. Zawsze odpowiadamy za tych, którzy…), Андрій Бєлянін[ru] (Росія);
- Історія про Ґеральта та Йеннефер (sic) у сучасному світі.
- «Веселий, простодушний, безсердечний» (рос. Веселый, простодушный, бессердечный, пол. Wesoły, niewinny i bez serca), Володимир Арєнєв (Україна);
- Пірати наймають відьмака Стефана на прізвисько Журавель.
- «Окупанти» (рос. Оккупанты, пол. Okupanci), Олександр Золотько (Україна);
- Початок 1980-х років. Контингент радянських військ на території Польщі стикається з магічною аномалією та казковими істотами.
- «Ігри всерйоз» (рос. Игры всерьёз, пол. Gry na serio), Сергій Легеза (Україна).
- Команда по боротьбі з кіберзлочинністю вирушає в віртуальний світ під назвою Сапковія.
Відгуки[]
Збірка була по-різному зустрінута в Польщі та Росії. Російський часопис «Мир Фантастики» назвав антологію незвичайною і нешаблонною, проте з непродуманою композицією, та дав їй високу оцінку 8/10. Журнал відзначив різноманіття жанрів і тем, високу якість текстів, повагу до канону.
На польському же оглядовому інтернет-порталі «Recenzjum» книгу оцінили на 5/10, висловивши думку, що збірці не вистачає «відьмацькості», а оповідання відверто різного рівня. На «BiblioNETka», іншому польському порталі, назвали більшість оповідань збірки нудними повторювальними фанфіками не по темі, що розчаровують, а антологію в цілому оцінили на 2/6.
Український журнал «Світ фентезі» зазначив, що чимало читачів було розчаровано тим, що тексти збірки лише опосередковано пов'язані з відьмаком Геральтом, проте назвав її успішною, адже було продано півтори тисячі примірників з двох