Іріс фон Еверец

Іріс фон Еверец (пол. Iris von Everec) — героїня ігрової адаптації літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським, в тому числі доповнення «Серця з каменю» до відеогри Відьмак 3: Дикий Гін.

Прийшовши до Ольґерда, щоб почути його третє й останнє бажання, Ґеральт дізнався, що ватажок банди горлорізів колись був одружений. Однак він пішов від дружини, подарувавши їй на прощання фіолетову троянду. Ґеральт мав відшукати цю троянду в покинутому маєтку фон Евереців. У садибі лютувала зла примара. Зрештою відьмак вияснив, що має справу з духом Іріс, яка вмерла від самотності й тепер, сповнена жалю й гніву, навідується у свій колишній дім.

Ґеральт забрав останки Іріс і поховав їх у саду маєтку. Він керувався не лише простою людяністю, але й холодним розрахунком, бо знав, що так він заспокоїть збурений дух і знайде фіолетову троянду. Під час поховання Ґеральту явилася тепер уже лагідна Іріс і провела його до світу, що існував лише в її уяві. Цей «намальований світ» складався з її страхів і спогадів, з якими мав стикнутися Ґеральт.

Спочатку Іріс фон Еверец згадувала свої щасливі дні в товаристві Ольґерда, але дальші спогади ставали все моторошнішими. Та навіть найприємніші згадки супроводжувало якесь зловісне передчуття, немов скоро мало трапитися щось жахливе. Іріс фон Еверец була чутлива жінка й помічала найдрібніші зміни в поведінці свого чоловіка. Та їй бракувало відваги, щоб довідатися їхні причини.

Серце Ольґерда фон Евереца кам’яніло, він перетворювався на чудовисько, а Іріс не могла цього знести. Ненавидячи те, чим став її чоловік, Іріс не переставала його кохати. Коли спільне життя стало нестерпним, Ольґерд сам поклав цьому край, пішовши від дружини. Іріс так і не змирилася з розлукою, не прочитала навіть прощального листа від чоловіка, зберігши лише подаровану ним квітку. Коли вона померла, туга й кохання не дали її душі піти в засвіти і вона мусила страждати далі. Символом цих страждань стала фіолетова троянда.

Якщо Ґеральт приймає троянду:

Лише втручання відьмака допомогло Іріс прийняти те, що сталося, і коли Ґеральт попросив її віддати квітку, вона погодилася, прирікаючи себе на справжню смерть і звільняючись від страждань.

Якщо Ґеральт залишає троянду:

Лише втручання відьмака допомогло Іріс прийняти те, що сталося. Тепер пані фон Еверец була вільна піти в небуття, але, надто злякана, щоб ухвалити рішення про самогубство, вона віддала свою долю в руки Ґеральта. Він не схотів її знищувати, і дух Іріс фон Еверец залишився в зачарованому малюнку, що його Ґеральт відніс Ольґерду.

Пов'язані квести[]

Був собі чоловік і жінка

Цікавості[]

Творчий псевдонім Іріс фон Еверец — Ван-Рог (отже, саме її пензлю належить картина «Зоряна ніч над Понтаром», що її продають на аукціоні Борсоді). Дізнатися про це можна з переліку наданих на реставрування речей у підвалі аукціонного дому під час пограбування (квест «Сезаме, одчинися!»).
Прообраз згаданої вище картини — «Зоряна ніч над Роною» Ван-Гога.
Ім’я Іріс може бути посиланням на іншу картину Ван-Гога — «Іриси».

Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»[]

Іріс фон Еверец присутня у вигляді епічної срібної нейтральної картки у грі «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Має спеціальну здатність, завдяки якій викладується на ворожу сторону і при знищені зменшує силу всіх карт в ряду на три.

Опис карти:

“

Я пам'ятаю так мало... Але коли я думаю про мою троянду, то починаю згадувати, що було.

”

Іріс фон Еверец

Зміст

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]

Доповнення «Серця з каменю»[]

Запис в журналі[]

Пов'язані квести[]

Цікавості[]

Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»[]

Галерея[]