FANDOM


Іхуарраквакс (пол. Ihuarraquax) — персонаж літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським, в тому числі відеогри «Гвинт: відьмацька картярська гра».

У книгах Сапковського

Кобила забігла в кам’яне коло, між густо наставлених, замшілих і викривлених монолітів, що виростали з гущавини тернистої ожини, і стала, наче вкопана. Єдине, чим вона тепер рухала, були вуха, якими пильно стригла.
Цірі спробувала її розвернути. Потім — рушити з місця. Безрезультатно. Якби не вени, що пульсували на гарячій шиї, вона заприсягалася б, що сидить не на коні, а на скульптурі. Раптом щось торкнулося її спини. Щось гостре, щось, що пробило одяг і вкололо шкіру. Вона не зуміла обернутися. З-за каменя без найменшого звуку з’явився єдиноріг рудої масті й рішучим рухом упер їй рога під пахву. Сильно. Різко. Вона відчула, як по її боку потік струмочок крові.
З іншого боку показався ще один єдиноріг. Той був повністю білим, від кінчиків вух до кінчика хвоста. Тільки ніздрі мав рожеві, а очі — чорні.
Білий єдиноріг наблизився й поволі, потихеньку поклав голову їй на лоно. Збудження було настільки сильним, що Цірі аж застогнала.
Я виріс, — почулося в її голові. — Я виріс, Зореока. Тоді, у пустелі, я не знав, як правильно поводитися. Тепер уже знаю.
— Конику? — простогнала вона, мало не висячи на двох упертих у неї рогах.
Моє ім’я Іхуарраквакс. Пам’ятаєш мене, Зореока? Пам’ятаєш, як ти мене лікувала? Рятувала?
Він відступив, розвернувся. Вона побачила слід від шраму на його нозі. Упізнала. Пригадала.
— Конику! Це ти! Але ж ти був іншої масті…
Я виріс.

Володарка Озера, ст. 178

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.