Болотиста територія, ліс на глинищах біля Яруги, на південному заході Анґрена. Малолюдна, населена великою кількістю чудовиськ. Межує на півдні з Заріччям, на сході з Каед Дху, на заході з Содденом.
У книжках Сапковського[]
– Ми можемо звернути на південь і спробувати перейти через депресію на витку Яруги. Через Їзгіт. Ти знаєш, Їзгіт, відьмаче?.
Їзгіт, подумав відьмак. Тридцять із чимось квадратних миль боліт і трясовини, що пістрявлять очиськами озер. І похмурі ліси на глинищах, на яких ростуть дивні дерева. У одних стовбури, вкриті лускою, коріння бульбоподібне, наче цибуля, а чим вище – струнке, аж до пласких і густих крон. Інші низькі й кошлаті, сидять на купах покрученого, наче восьминоги, коріння, а на їхніх голих гілках висять бороди моху й засохлих багнистих наростів. Ті бороди завжди рухаються, але то не вітер, а лише отруйний болотний газ. Їзгіт, або Болотняк. Назва «Смердюх» була куди точнішою.
Бо на Їзгіті навіть орхідея інколи тільки виглядає як квітка, а у реальності вона є отруйним крабопавуком. Треба буде тримати Любистка на короткій шворці, слідкувати, аби він ні до чого не торкався. Тим більше, що не бракує там рослин, що не проти додати до хлорофілової дієти шматок м’яса. Таких, чиї ростки при контакті зі шкірою діють настільки ж результативно, як отрута крабопавука. Ну й газ, аякже. Отруйні випари. Треба подумати про пов’язки на рот та ніс…
«Плоди Їзгіту» — стратегічна здібність фракції Чудовиська.
Примітки[]
Назва Ysgith, здається, походить від Старшої Мови. Ys може означати «знизу» або «вниз». Gith, враховуючи захоплення Сапковським лінгвістикою, ймовірно, означає якусь отруйну або лікарську рослину, або королицю, або чорний кмин.[1] Таким чином, назва може означати «Нижні Королиці».
