Альба (пол. Alba) — річка на півдні Імперії Нільфгард, у її гирлі розташовані столичне Місто Золотих Веж та палац Лох-Ґрім. Утворює природний кордон з Віковаро. Долина річки відома своїми виноградниками.
В армії Нільфгарду є однойменна важка кавалерійська дивізія списоносців «Альба».
В книжках Сапковського[]
- — Для вас, — стенув плечима Кагір, — я мушу бути нільфгардцем, нічого вас, як бачу, не переконає. Але ви ж знаєте, що в Імперії так звуть тільки корінних мешканців столиці і її найближчих околиць, що лежать над долиною Альби. Мій рід походить з Віковаро, тож…
— Хрещення вогнем, ст. ??
- — Ото ви добряче сказали, — усміхнувся рицар. — Марка — саме воно. О, гляньте хоча б отуди, на той схил під замком. У нас замок дає назву виноградникам і підвалам глибоко під ним. Отой зветься Кастель Равелло, з його виноградників походять такі вина, як «Ервелюче», «Фьорано», «Поміно» й «Ест-Ест». Мусили чути. За барильце «Ест-Есту» платять стільки ж, скільки за десять барилець вина з Цідарісу чи з нільфгардських виноградників над Альбою. А отам, гляньте, скільки очі бачать — інші замки й інші виноградники, чиї назви також не звучатимуть для вас як чужі: Верментіно, Торічелла, Кастельдаччія, Туфо, Санчерре, Нурагус, Короната, нарешті — Корво Бьянко, ельфійською Гуін Кербін. Відчуваю, ті назви вам не чужі, га?
— Рейнар де Буа-Френ порівнює вина Туссену та з долини Альби Володарка Озера, ст. ??
- — Ніхто від Яруги до Буйни не має такого красивого задка, як ти.
- — Ото ти невдаха! Тепер прирівняв мене до якихось варварських північних річок. Не кажучи взагалі про якість метафори, не можна було сказати «від Альби до Вельди»? Або «від Альби до Сансретур»?
- — Я в житті ніколи не був на Альбі. Намагаюся уникати суджень, коли вони не підтримувані досвідом.
— Володарка Озера, ст. ??
Коментарі до перекладу[]
- У цьому томі читачі вже зустріли таке знайоме визначення, як «Pax Nilfgaardiana» (як калька від «Pax Romana» — «Римський Світ»), дізналися, що столицею Нільфгарду є Місто Золотих Веж, а герб імперії — Золоте Сонце (інакше кажучи, самі нільфгардці сприймають себе цілком «солярно», як безумовно позитивну силу); трохи згодом читачі дізнаються, що «нільфгардець» — цілком як у Давньому Римі — визначається як «житель столиці — Нільфгарду» (саме тому Кагір раз у раз відкидає спроби інших називати його нільфгардцем), а саме місто стоїть на річці Альба, «Білою» (а згідно із легендами, Тибр, на якому стоїть Рим, спочатку звався Альбулою; також Альба було містом, у якому, згідно із легендою, народилися Ромул і Рем, засновники Риму).
— Коментарі до перекладу книжки Хрещення вогнем, ст. ??
Цікавинки[]
- Слово Alba є в різних мовах:
- Латина — «біла» — згадується в коментарях до перекладу українською;
- Італійська — «світанок»;
- Шотландська гельська — самоназва Шотландії.