Анна Стенґер (пол. Anna Stenger, англ. Anna Strenger) — дружина Кривавого Барона Філіпа Стенґера. Її пошуки є одним з основних етапів головного сюжету у Велені.
Записи з журналу[]
Ґеральт не мав можливості познайомитися з дружиною Барона Анною Стенґер — незабаром до його приїзду до вона разом зі своєю донькою Тамарою зникла за загадкових обставин.
Ґеральт отримав детальний опис зниклої жінки. Анна була ладною сорокарічною жінкою з зеленими очима та чорнявим волоссям, темним як крило крука, котре вона зазвичай зав’язувала на потилиці тугим вузлом.
З’ясувалося що шлюбне життя Анни та Барона, було не таким вже і ладним. Більше того, незадовго до зникнення Анна була при надії, але з невідомих причин втратила дитину.
Коли Ґеральт натиснув на Барона у цій справі, то нарешті назовні сплила потворна правда. Анна наважилася на відчайдушну втечу, забравши з собою Тамару, після того як чоловік у п’яному угарі відлупцював її.
Барон був певен, що це через нього дружина втратила дитину, але відьмак мав що до цього сумніви. У нього з голови не йшов дивний оберіг, якій Анна отримала від Ворожбита на захист від темних сил.
Щиросердна розповідь Барона відкрила ширшу картину на подружнє життя Стенґерів. Поки її чоловік у чисельних військових походах, Анна знаходила втіху в обіймах свого друга дитинства.
Щойно Баронові відкрилася гірка правда, він впав у лють та забив коханця дружини, що, цілком передбачувано, лише поглибила прірву, котра поділяла подружжя.
Під час пошуків Анни на превеликій подив Ґеральта, з’ясувалося, що вона та сивочола старенька з мочарів —це одна й та сама людина. Мітки на її руках свідчили про те що вона уклала з відьмами якійсь таємничий договір.
Ситуація вимальовувалася усе більш заплутаною, відколи Ґеральт дізнався, що під час втечі з Круковця Анну було викрадене велетенським чудовиськом, котре віднесло її в невідомість. Як би цього було замало, за свідченнями свідка, за мить до того на руках Анни запалали дивні палаючи знаки.
Можливо саме від цього лиха Анну мав захищати оберіг, якій вона отримала від Ворожбита?
Якщо побалакати з Тамарою
- Розмова з Тамарою лише доповнила темними барвами сумну картину становища її матері. Жінки наважитися разом тікати, бо вже наїлися баронових п’яних витівок та побоїв. Анна так ненавиділа свого чоловіка, що була готова на усе щоб позбутися від нього та дитини, що він в ній посіяв.
- Ґеральт зібрав до купи усі факти та підсумував, що старенька жінка з мочарів насправді була Анною, зниклою дружиною Барона. Він також з’ясував, що знаки на її долонях були символами договору, якій вона уклала з відьмами, намагаючись позбутися небажаної дитини.
Якщо сиріт не врятовано
- Зрештою Анну вдалося відшукати, але події які вона пережила та свідком яких воно стала, відбилися не лише на її зовнішності, але насамперед на її свідомості. Розум бідолашної жінки просто не витримав, та поринув у прірву жаху та відчаю.
Якщо сиріт врятовано
- Хоча Анну зрештою і було знайдено, вона вже не була собою, бо страшне прокляття перетворили її на потворне чудовисько. Відьмак добре знав, хто уготував їй таку долю.
- Незабаром Ґеральта підтвердилися. Прокляття що спіткало бідолашну жінку справді було справою рук відьом. З’ясувалося, що Анна звернулася до моторошних сестер, через те що прагнула не народжувати дитину Барона.
Відьми виконали її прохання, але у свій звий спосіб. Вони наклали на неї закляття, що повільно вбивало дитину всередині неї та виснажувало бідолашну жінку, тому Анна звернулася до Ворожбита. Він виготовив для неї оберіг, якій мав стримувати вплив злої магії, але коли Анна втратила його під час бійки з Бароном, то залишилася беззахисною перед силою відьом.
Потому трапилося найгірше — мітки на долонях почали палати та чудовисько викрало Анну та віднесло на самісінькі Кривухових мочарів, щоб вона сплатила відьмам її борг.
- Якщо обрати вірну ляльку
- Зусиллями відьмака, зле прокляття було розірвало та Анні було повернуто її колишній облік. Втім відьми подбали про те, щоб радість її рідних була недовгою.
Бідолашна жінка незабаром відконала, ледь встигнувши проститися з рідними.
- Зусиллями відьмака, зле прокляття було розірвало та Анні було повернуто її колишній облік. Втім відьми подбали про те, щоб радість її рідних була недовгою.
- Якщо обрати хибну ляльку
- Незважаючи на усі зусилля, відьмакові не вдалося знаття прокляття з Анни. На жах та відчай її рідних, Анна Стенґер, сконала у страшною смертю, якою завершилася помста відьом з мочарів.
Записи Бабусі[]
В часи війни часто доводиться бачити людей, яких спіткала важка доля. Серед веленських мочарів мешкала жінка, котру кликали Бабусею та яка у жодному разі не була у цьому винятком, хоча було важко сказати яке лихо її спіткало та привело до такого стану.
Незважаючи на це вона піклувалася за групою сиріт з усією любов’ю та відданістю.
Перші спроби побалакати з Бабусею були марними. Проте її недовіру вдалося подолати завдяки втручанню боженятка на ім’я Іванко. Лише його слова переконали жінку допомогти Ґеральтові в розмові з таємничими Володарками Лісу.
Палаючи мітки на руках жінки були тавром, яке свідчило, що вона знаходиться у служінні відьмам. Проте було невідомо, як стара жінка потрапила під їхню владу.
Якщо спершу виконати завдання «Володарки Лісу»
- Почувши від рибалки про палаючи мітки, відьмак швидко пов’язав між собою усі факти. Хоча останні події змінили її майже до невпізнаваності, Бабуся, з яку він зустрів раніше, мала бути тією самою Анною Стенґер, дружиною Кривавого Барона.
Якщо спершу виконати завдання «Сімейні справи»
- Побачивши палаючи мітки на руках жінки, відьмак швидко пов’язав між собою усі факти. Хоча останні події змінили її майже до невпізнаваності, Бабуся, мала бути тією самою Анною Стенґер, яку він шукав, дружиною Кривавого Барона.