FANDOM


Ардаль еп Даги (пол. Ardal aep Dahy) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським, та його адаптацій, в тому числі відеоігор «Кровна війна: відьмацькі історії» та «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Нільфгардський дворянин, великий канцлер та князь провінції Ґеммера, який під час Північних Війн був полководцем групи армій «Схід».

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Ардаль еп Даги походив із одного з найстаріших нільфгардських дворянських родів, які вели своє родинне дерево напряму від ельфів Dhu Seidhe.

Завдяки своїм талантам та якостям, ґеммерський герцог швидко піднявся кар'єрними сходинками і вже в доволі молодому віці відігравав важливу роль при дворі імператора Фергуса вар Емрейса, ставши одним із найбільш лояльних йому дворян.

Після перевороту, проведеного Узурпатором, який призвів до загибелі імператора, герцог Ардаль деякий час переховував нащадка покійного Фергуса, а потім допоміг йому втекти за межу Імперії Нільфгарду.

Опозиційна діяльністьРедагувати

Ардаль став одним із лідерів опозиційного руху, головною цілю якого було скинути Узурпатора та повернути законного спадкоємця трону, Емгира вар Емрейса.

Герцог сподівався, що легко зможе впливати на молодого нащадка Емрейсів і зможе керувати державою з тіні. Також, еп Даги розраховував на те, що Емгир одружиться на його доньці, Ейлані.

ПереворотРедагувати

Приблизно 1257 року Ардаль еп Даги, разом з іншими офіцерами, що підтримували законного нащадка престолу, повели свої загони на палац Узурпатора. Після коронації, Емгир швидко показав, що не збирається ставати чиєюсь маріонеткою і все, що лишалось Ардалю — сподіватись вдало видати свою доньку за нового імператора.

Північні ВійниРедагувати

Під час Північних Війн, Емгир доручив Ардалю очолити групу армій «Схід» та повести їх завойовницьким походом на Едірн, Лирію та Рівію.

У книгах СапковськогоРедагувати

— Ти не назвала прізвища керівників тих двох груп армій.
— Група «Схід», Ардаль еп Даги, — легенько усміхнулася Кантарелла. — Група «Верден» — Йоахім де Ветт.
Ассіре високо здійняла брови.
— Цікаво, — сказала. — Двоє князів, ображені викресленням їхніх дочок зі шлюбних планів Емгира. Наш імператор або надто наївний, або надто спритний.
— Якщо Емгир щось знає про змову князів, то не від Ваттьє, — сказала Кантарелла. — Ваттьє нічого йому не розповів.

Вежа Ластівки, ст. 88

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Як і більша частина дворянства Імперії Нільфгарду, мав пращурів із числа «Dhu Seidhe», ельфів-вигнанців, що прийняли участь у державотворчих процесах цього краю.
Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.