Вельда (пол. Velda) — річка , яка протікає через Еббінґ[1], найближчим населеним пунктом до річки є Ґлисвен.
Опис[]
- Відокремлює Ґесо від Маехти.
- З'єднується з Аретою і Літою в болотистій місцевості, відомій як Переплют[2].
Притоки[]
У книгах Сапковського[]
- – Ми повинні як можна скоріше перейти Вельду, – відповів Гіселер. – За річкою перепочинемо. Кайлей, як твій кінь?
- – Витримає. Це не скакун, в перегонах не пройде, але звірюка міцна.
- – Ну так вперед.
?— Час погорди
- У долині річки Вельди обоз ловчих був розгромлений і вирізаний під корінь бандою нільфгаардських мародерів. Прикінчили всіх ловчих і невільників чоловічої статі. Пощадили тільки дівчат. Дівчата не знали, чому їх пощадили. Неведення тривало недовго. (...)
- Одного разу всі вони зустрілися на святі Ламмас, Святі Жнив, в одному із сіл у Ґесо. Війна і потреба в той час ще майже не торкнулася земель над Верхньою Вельдою – кмети веселими іграми й танцями традиційно відзначали початок Місяця Серпа.
- – Ми йшли берегом Вельди в бік Турна, – почав солдат. – Конвоювали один з транспортів пана Евертсена, що йде на південь. На нас налетіли близ розведеного мосту, коли ми через річку переправлялися. Одна віз загруз, тади ми випрягли коней з іншого, щоб той віз витягнути. Частина конвою поїхала далі, я прилишився з пятьма і з коморником. І тута обскочили нас. Коморник, перш ніж його забили, встиг крикнути, мовляв, це Щури, а потім вже вони сіли нашим на шию... І вирізали всіх до одного. Кади я це побачив...
- На Півдні, ген за горами Амелл, в Еббінґу, у землях, що звалися Переплутом, на розлогих трясовинах, перетятих річками Вельдою, Летою й Аретою, у місці, віддаленому від міста Елландер і храму Мелітеле на вісімсот миль польоту ворона, кошмарний сон раптом розбудив під ранок старого пустельника Висоготу.
Примітки[]
- ↑ Через всю Імперія Нільфгарду із сходу на захід.
- ↑ Місцевості, де жив Висогота із Корво.