Нижня Мархія або Верхній Едірн (пол. Dolna Marchia, англ. Lormark або Northern Marshes) — спірна територія, яка лежить між річками Дифня та Понтар.
Опис[]
Належить Едірну. Проте Кедвен постійно пред'являє на нього свої права. За даними з гри відомо, що у Верхньому Едірну розвинені срібні і вугільні шахти, численні мануфактури та єдина каменоломня білого мармуру по північну сторону Яруги. Все це робить цей край дуже багатим і край важливим для влади Венґерберґу. Регіон досить гірний, втім, має в своєму складі також ліси та долини.
В залежності від рішення Ґеральту у грі Відьмак 2: Вбивці Королів, Верхній Едірн може стати частиною Вільної держави Саскії або окупованою територією Кедвену.
Населені пункти[]
У книжках Сапковського[]
- – Досить, – засопів Генсельт, поводячи навколо диким поглядом. – Досить, клянусь богами, бо мене зараз кров заллє. Я сказав: ні п'яді землі. Ніяких, тобто абсолютно ніяких повернень захопленого! Я не погоджуся на зменшення мого королівства навіть на п'ядь, навіть на півп'яді землі! Боги довірили мені частину Кедвена, і тільки богам я її поступлюся! Нижня Мархія – наші землі... Ці... Ці... Енті... А, курва, етнічні, о! Нижня Мархія століттями належала Кедвену...
- – Верхній Едірн, – знову заговорив Дійкстра, – належить Кедвену з минулого літа. Точніше, з двадцять четвертого липня минулого року. З тієї хвилини, як туди вступив кедвенський окупаційний корпус.
- – Переконливо прошу, – сказав Шилярд Фіц-Естерлен, хоча його ніхто не питав, – запротоколювати ad futurum rei memoriam, що імперія Нільфгард не мала нічого спільного з цією анексією.
- – Якщо не рахувати того, що саме в цей час вона грабувала Венгерберг.
- – Nihil ad rem!
- – Та невже?
- – Панове! – нагадав Фольтест.
- – Каедвенська армія, – прохрипів Хенсельт, – вступила в Нижню Мархію визволителькою! Моїх солдатів квітами зустрічали там! Мої солдати...
- – Твої солдати... – Голос короля Демавенда був спокійний, але по його обличчю було видно, чого йому вартий цей спокій. – Твої розбійники, що увірвалися в моє королівство з бандитськими криками, вбивали, ґвалтували і грабували. Панове! Ми зібралися тут і сидимо вже тиждень, розмірковуючи, як повинна виглядати картина майбутнього світу. Про боги, невже це буде світ злочинів і грабежів? Невже збережеться бандитський status quo? Невже награбоване добро залишиться в руках розбійників і грабіжників?
- Хенсельт схопив зі столу карту, розірвав її і жбурнув у Демавенда. Король Аедірна навіть не ворухнувся.
- – Моя армія, – прохрипів Генсельт, а його обличчя налилося кольором старого доброго вина, – відвоювала Мархію у нільфгардців. Твоє, прости господи, королівство тоді вже припинило існування, Демавенде. Скажу більше, якщо б не моя армія, у тебе сьогодні взагалі ніякого королівства не було б. Хотілося б поглянути, як без моєї допомоги ти вигониш «Чорних» за Яругу і Доль Ангра. Тому можна без особливих перебільшень стверджувати, що ти залишився королем по моїй милості. Але тут і зараз моя милість кінчається! Я сказав: не віддам навіть п'яді моєї землі! Не дозволю зменшити моє королівство!
Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів»[]
Розділ II[]
Всі дії другого розділу відбуваються в Верхньому Едірні. На момент подій гри у Едірні, зокрема й верхній його частині, відбувається хаос, пов'язаний зі смертью короля Демавенда. Король Кедвену, Генсельт, вирішив скористатися цією можливістю і напав на Едірн під час смути, щоб окупувати його північну частину, прозвавши її Нижньою Мархією. З іншого боку, Саскія, очільниця повстання селян, розбила війська дворян Едірну і збирає сили під Верґеном, щоб протистояти Кедвену. Якщо Ґеральт обрав сторону Йорвета — Верхній Едірн отримає незалежність і буде визнаний Кедвеном, а якщо сторону Роше — Кедвен захопить цей регіон.
Розділ III[]
Залежно від результату другого розділу на перемовинах відбувається наступне: Генсельт закріплює захоплення Північного Едірну офіційно, якщо обраний шлях Роше, або Саскія оголошує нове незалежне королівство зі столицею в Верґені, якщо обраний шлях Йорвета.
Запис в журналі[]
- Територія Едірну, розташована між ріками Лексель і Дифна, називається, в залежності від політичних поглядів гравця, Нижньою Мархією чи Верхнім Едірном. Здавна ці землі були спірною територією, на яку висував претензії Кедвен. Під час останньої війни з Нільфгардом Едірн опинився в дуже складному становищі, ведучи нерівний бій на півдні з лавиною Чорних. Саме в цей час, бачачи, що південний сусід не зуміє протистояти агресору, війська союзної Кедвена увійшли в Нижню Мархію, здійснивши несподівану анексію. Кілька днів потому на мосту через річку Дифню вітали один одного маркграф Мансфельд з Ард Каррайга і маршал Менно Коєгоорн, головнокомандувач армії Нільфгарду із Дол Ангра. Вони потиснули руки над стікаючим кров'ю, вмираючим королівством Едірн, позначивши цим, не побоюся це прямо, бандитський розділ видобутку. І хоча після війни Кедвен повернув Нижню Мархію, цей жест був одним з найбільш огидних, які тільки знала історія. Втім, смію стверджувати, що він був напевно не останнім жестом такого роду.
Примітки[]
| Держави Півночі | |
|---|---|
| Королівства | |
Едірн  • Брюґґе  • Верден  • Кедвен  • Керак  • Ковір і Повісс  • Лирія і Рівія  Реданія | |
| Князівства і області | |
Анґрен  (**) • Бремерворд  • Брокілон  • Вельгад  • Верхній Содден  • Ґеліболь • Холопілля  • Дол-Блатанна  (*) • Занґвебар  • Заріччя  (*) • Кайнгорн  • Крейден  • Маллеора  Магакам Примітки
| |
