FANDOM


Вовкулак (пол. Wilkołak) — монстр людина-перевертень у всесвіті Відьмака, та іграх Відьмак, Відьмак 2: Вбивці Королів та Відьмак 3: Дикий Гін.

Опис Редагувати

Лікантроп, гібрид людини і вовка. Потужний, швидкий, розумний і впертий. Він є героєм багатьох народних легенд і міфів. Він найсильніший при повному місяці, а його крик оголошує, що він відправився на полювання. Вовкулака помірно агресивний і протягом року вбиває двох-трьох людей. Вовкулак має лише дві подоби, дуже рідко три.


Бестіарій Сапковського від Сергія Легези й Олесі Стужук Редагувати

ВОВКУЛАКлюдина-перевертень у слов’янській міфології, яка може перетворюватися на вовка. Прикметою вовкулаки є помітна від народження «вовча шерсть» (на голові або тілі). Вважалося, що вовкулаком можна стати не тільки «природним» чином, але й у результаті чар (якщо, наприклад, перекинутися над пнем, у який вбито заговореного ножа; ставши жертвою чаклуна тощо). Вважалося, що після смерті вовкулак може стати вампіром, тому після смерті до рота йому клали монету. Вважався, крім іншого, їздовою твариною у чаклунів та чорнокнижників.

«Людина, яка під впливом злих чар перетворилася на вовка (або перетворюється на чудовисько лише інколи, наприклад, при повні). Є уособленням глибоко закорінених фобій, з’являється у віруваннях усіх без винятку народів й у всіх культурах, сягаючи апогею за часів середньовіччя, коли це вовкулацтво ототожнювали із чаклунством, а малюнок людини-вовка була головною оздобою усіляких там «молотів відьом». Мовні форми його германська («Werwolf») і романська («loup-garou») є буквальною калькою з грецького «lykanthropos» — «чоловіко-вовк». Звичайне для його слов’янських назв закінчення «лак» походить зовсім не від хлебтання крові, але від «dlak» (щетина, кудель, шерсть), а назва лікантропа тут звучала — в залежності від місцини — «welkudlaka», «wulkolaka», «vukodlak», «vlkodlak» чи «warkodlak» (А. Сапковський «Рукопис, знайдений у драконовій печері»).

Запис у бестіарії Редагувати

Не такий страшний вовк, як його малюють. Зате вовкулак — ще страшніший.
Ельза Вільґе, лучниця
Вовкулак — наполовину людина, наполовину вовк. Від обох половин бере він найгірші й найгрізніші риси. Жорстокість і рахубність людини поєднуються зі звірячою жагою крові й інстинктом убивці. Вовкулаками стають унаслідок прокляття, поведінка істоти в звірячій шкурі є неконтрольована й несвідома. Знову прибравши людської подоби, вовкулак не пам’ятає своїх учинків — інакше напевно збожеволів би чи вкоротив собі віку.
Вовкулаки активні вночі, особливо під час повні. Полюють вони самотужки, але в разі небезпеки кличуть на поміч вовків. Вовкулаки рідко мусять утікати, бо бійку з ними витримає далеко не кожен. Вони блискавично б’ють гострими пазурами, а завдані їм рани дуже швидко гояться. Ідучи на вовкулака, відьмаку слід змастити меча мастилом проти проклятих і взяти бомбу «Чортова порхавка».
Інколи прокляття з вовкулака можна зняти, але універсального способу на це немає. Тому відьмак, який візьметься до такої справи, має запастися терпінням — і міцним обладунком.

Галерея Редагувати

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.