Відьмакопедія
Advertisement

Водяна баба або Водяна відьма (пол. Baba Wodna, англ. Water hag) — бестія, яка фігурує в грі «Відьмак 3».

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]

Запис у бестіарії[]

Кажуть, що водяні баби — то жінки утопців. Якщо так, то не дивно, що утопці — такі сучі сини.
— Шимха з Ковбані
Інколи оповідають, як водяні баби й водниці заманюють подорожніх до своїх хатинок на болотах, удаючи заблукалих стареньких. Насправді лише хтось дуже п’яний або геть сліпий міг би переплутати смердюче багном і падлом лігво з людською оселею, а потвору — з бабцею. Зморшкувате й бородавчасте тіло водяної баби може сягати аж двох метрів заввишки й смердить мулом і рибою. З карка стирчать кістяні вирости дві п’яді завдовжки, а доповнює образ волосся, схоже на віхоть водоростей, та пазури, яких не застидався б і вовкулак.
Подібно до утопців, з якими вони часто ділять ловчі терени, водяні баби й водниці трапляються в неглибоких річках, озерах і на трясовинах. Попри великі розміри, вони досконало плавають. Дуже спритні навіть у густій мулистій воді — переміщуються блискавично й виринають за спиною жертви. Здатні також жбурляти у ворога брудом, засліплюючи його.
Водяні баби особливо активні й небезпечні під час дощу, який додатково утруднює застосування проти них Знака Іґні, зазвичай дуже ефективного проти всіх водяних створінь.

Відомі водяні баби[]

Літературно-художне видання «Світ Відьмака»[]

Цих істот також відносять до некрофагів, проте деякі експерти не погоджуються з такою класифікацією і наполягають, що їх необхідно вважати повністю окремою групою монстрів. І правда, попри те, що обидві групи харчуються тілами мертвих, ці відьми також активно полюють на своїх жертв і заманюють їх у розумні пастки. Спершу вони знімають з полонених шкіру за допомогою відповідних інструментів, а потім готують з них огидні страви. Відьми полюбляють варити, смажити чи коптити плоть своїх жертв у житлах, які нагадують людські оселі.
Могильні відьми нагадують високих, зморщених старих жінок, але вони мають непропорційно великі голови, вирячені очі й довгі руки з великими гострими кігтями, які підкреслюють їхнє очевидне нелюдське походження. Вони часто навідуються до місць поховань, через що виникла абсурдна думка, наче вони якісь самиці гулів. Бестії справді розривають могили в пошуках черепів та інших кісток померлих. Ними відьми прикрашають свої лігва, або носять як амулети, проте важко сказати, чи є цьому якесь практичне застосування. Висохлі тіла цих істот приховують велику силу, проте їхня по-справжньому грізна перевага полягає в надприродних здібностях і мисливських хитрощах.
Всохлі тіла цих істот вкриті слизом та баговинням і смердять просто незбагненно. їхнє волосся нагадує водорості, зуби криві (якщо є), пазурі як у вовкулак, а в бою вони жбурляють у ворогів багном. Той, кому здалося, що водяні відьми нагадують наяд, був поетом в душі й безумовно у своєму житті не бачив жодної. Водяні відьми проживають у всіх водно-болотних землях. Вони будують халупи з дерева, багна і очерету або виривають лігва на берегах річок чи схилах моря. Під час полювання у своєму природному середовищі вони, зазвичай, нападають із засідки на дітей, які прийшли поплавати, чи зривають рибалок з яликів та причалів. Уночі вони прокрадаються в берегові селища і крадуть худобу або нічних мандрівників, яких потім тягнуть у свої оселі, щоб з’їсти.

Могильні та водяні відьми

Advertisement