FANDOM


(clean up)
(Замок Стіґґа)
 
(18 проміжних версій 4 користувачів не показані)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Цитата|«Ти переплутав небо з зірками, відбитими вночі в поверхні ставка»
+
{{Легендарні
|Вільгефорц}}
+
|image1 = Вільгефорц.png
{{Персонаж
+
|клички =
|Ім'я = Вільгефорц з Роггевеєна
+
|раса = [[Люди|Людина]]
|Гра = «[[Кров ельфів]]», «[[Час погорди]]», «[[Вежа Ластівки]]», «[[Володарка Озера]]»|
+
|стать = Чоловіча
|Раса = [[Люди]]на
+
|очі = Карі
|Стать = Чоловіча
+
|волосся = Темне
|Послуги = [[Чарівники|Чарівник]], дослідник
+
|професія = [[Маги|Чародій]]
|Локація = [[Північні Королівства]], [[Нільфгаард]]
+
|титул(и) = Член Капітулу Чародіїв
|Зображення = Vilgefortz.jpg}}
+
|нація = Ковірець (?)
  +
|належність = [[Імперія Нільфгард]]у
  +
|здібності = Магія
  +
|місце = [[Замок Стіґґа]]
  +
|батьки =
  +
|діти =
  +
|дім =
  +
|партнери =
  +
*Невідома чародійка<br/>
  +
*[[Лідія ван Бредерворт]]<ref>Ассистентка Вільгефорца, кохала свого наставника, проте це кохання було нерозділеним.</ref>
  +
|title1 = <center>Вільгефорц з Роґґевену</center>[[Файл:COA Kovir Czech.png|42px|left]][[Файл:Герб_Нільфгарду.png|42px|right]]
  +
|рідня =
  +
|книги =
  +
*[[Кров ельфів|«Кров ельфів»]] <small>(перша поява)</small>
  +
|ігри =
  +
*[[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3: Дикий Гін»]] <small>(згадка)</small>
  +
*[[Гвинт: відьмацька картярська гра|«Гвинт: відьмацька картярська гра»]] <small>(картка)</small>
  +
|фільм(и) =
  +
}}'''Вільгефорц з [[Роґґевен]]у''' ({{Lang-pl|Vilgefortz z Roggeveen}}) — головний антагоніст літературного циклу [[Сага про Відьмака|«Відьмак»]], написаного [[Анджей Сапковський|Анджеєм Сапковським]].
   
'''Вільгефорц з [[Роггевеєн]]а''' (пол. ''Vilgefortz z Roggeveen'') могутній [[Чародії|чарівник]], один з ключових персонажів «Саги про Відьмака», що є головним її антагоністом. Описується як класично красивий високий імпозантний чоловік років 35 з благородними, правильними рисами обличчя і щирим, поважним голосом.
+
Могутній [[Чародії|чародій]], вихованець Ковірського друїдського кола, один з членів Капітулу Чародіїв. Союзник [[Емгир вар Емрейс|Емгира]] під час його сходження на престол Нільфгарду, пізніше його ворог. Перший, кому вдалося перемогти [[Ґеральт|Ґеральта із Рівії]] в близькому бою<ref>Другим, кому це вдалося був відьмак [[Школа Змії|школи Змії]], [[Лето з Ґулети]].</ref>.
   
== Участь в літературній сазі ==
+
==Опис==
Варто відзначити, що як персонаж Вільгефорц незримо присутній у всіх творах Саги, проте фізично чарівник фігурує лише в чотирьох книгах:
+
=== Зовнішність ===
* [[Кров ельфів]]
+
*Вільгефорц був високим і добре збудованим чоловіком, [[Ґеральт із Рівії|Ґеральт]] визначав його диявольськи вродливим. Чародій мав імпонуючу виправку, шляхетні й вродливі риси, та щирий і поштивий голос.
* [[Час погорди]]
+
*Під час подій на острові Танедд виглядав на тридцять п'ять років.
* [[Вежа Ластівки]]
+
*Із одягу носив короткий вамс по лицарській моді, але, вочевидь, без герба.
* [[Володарка Озера]]
+
*Після подій на острові Таннед, вся ліва частина його обличчя виявляється спотвореною, зовнішній вигляд описується як ''«понівечене обличчя, всіяне золотими клемами і затисками, які підтримували кристал в лівій очній западині»'', кристал виконував функції ока і надавав магу тривимірний зір.
  +
*Пізніше, регенероване ліве очне яблуко вже прийшло до ладу, але було помітно меншого розміру, ніж праве. У такому стані маленьке око чародія оберталося, коли він був в люті або схвильований.
   
  +
=== Здібності ===
  +
*Незважаючи на свій молодий, по мірках чарівників вік, Вільгефорц був надзвичайно талановитий, а його могутність була настільки великою, що він міг битися і навіть здобувати гору над такими безумовно сильними чародійками, як [[Філіппа Ейльгарт]], [[Йеннефер|Йеннефер з Венгерберґу]] і [[Кейра Мец]], був досить впевнений у собі і сміливий, щоб сміятися в обличчя самої [[Тіссая де Фрьес|Тіссаї де Фрьес]].
   
== Зовнішність ==
+
*Під час фінальних подій Саги, одночасно боровся з [[Ґеральт]]ом, [[Йеннефер]] і [[Регіс]]ом. У цій сутичці ''«гриміло так, що кололо у вухах, а замок тремтів дощенту» '', Вільгефорц примудрявся вести філософсько-хвалькуваті монологи, розбивати і розрізати блискавками і вогнем колони, відбивати атаки відьмака, відкидаючи його через всю залу. Крім того цей могутній маг зміг знищити фізичну оболонку [[Вампіри|вищого вампіра]], буквально розплавивши його і перетворивши на безформну брилу. І це, з огляду на, що вампіри не горять, і не відчувають спеки.
Незмінно виглядаючий на 35 років чарівник до подій [[Танедд]]а дотримувався стандартної благородної краси чарівників, властивої їх професії. Після описаних нижче подій його обличчя страшно змінюється. Вся ліва частина його обличчя виявляється моторошно понівеченою: в книзі «[[Вежа Ластівки]]» його зовнішній вигляд описується як '' «понівечене обличчя, всіяне золотими клемами і затисками, які підтримували кристал в лівій очній западині» '', кристал виконував функції ока і надавав магу тривимірний зір.
 
   
У книзі «[[Володарка Озера]]» Вільгефорц '' «вже не носив золотий" опалубок "для кришталевого яблука в очниці, однак виглядав ще жахливіше... ніж коли вона бачила його рану в перший раз. Регенероване ліве очне яблуко вже прийшло до ладу, але було помітно меншого розміру, ніж праве». '' У такому стані маленьке око чародія оберталося, коли він був в люті або схвильований.
+
*Цей чарівник також був здатний творити звичайну для всіх чарівників магію: телекінез, левітацію предметів, матеріалізацію об'єктів з повітря, створення ілюзій, управління матерією, прискорене лікування ран, магічний пошук об'єктів, передачу частини своєї могутності іншим чарівникам, створення порталів і т.д.
   
== Здібності і навички ==
+
*Варто зазначити, що цей чародій був здатний телепортувати себе навіть після серйозних поранень, отриманих ним після вибуху порталу вежі [[Тор Лара]] на Танедді. Крім того, Вільгефорц — єдиний згадуваний чарівник, який доцільно застосовував левітацію до самого себе, тобто літав. Також в книзі «Володарка Озера», Вільгефорц каже, що [[Цірі]] не вдасться переміститися з його притулку за допомогою свого дару, що означає, що чарівник був здатний нейтралізувати силу [[Старша Кров|Старшої Крові]].
[[Файл:Vilgefortz_of_roggeveen_by_justanor-d7dsj6y.jpg|thumb|250 пкс|Вільгефорц після подій на Танедді, малюнок Тетяни Анор]] Незважаючи на свій молодий, по мірках чарівників вік, Вільгефорц був надзвичайно талановитий, а його могутність було настільки величезним, що він міг на рівних битися і навіть здобувати вгору над такими безумовно сильними чародійками, як [[Філіпа Ейльхарт]], [[Єнніфер|Йеннефер з Венгерберга]], [[Сабріна Глевіссіг]] і [[Кейра Мец]], був досить впевнений у собі і сміливий, що навряд чи нічим не було підкріплено, щоб сміятися в обличчя самої [[Тіссая де Вріє|Тіссаі де Вріє]]. У книзі «Володарка Озера» він міг одночасно боротися з Геральт, Йеннефер (яка, однак, була сильно ослаблена) і [[Регіс]]ом, який був в той момент на піку своїх сил. У цій сутичці '' «гриміло так, що кололо у вухах, а замок тремтів дощенту» '', Вільгефорц примудрявся вести філософсько-хвалькуваті монологи, розбивати і розрізати блискавками і вогнем колони, відбивати атаки відьмака, відкидаючи його через всю залу, і , в прямому сенсі, «як ганчірку» вичавлювати Йеннефер, крім того цей могутній маг зміг знищити [[Вампіри|вищого вампіра]], буквально розплавивши його і перетворивши на безформну брилу. І це, з огляду на, що вампіри не горять і не відчувають спека. Цей чарівник також був здатний творити звичайну для всіх чарівників магію: телекінез, левітацію предметів, матеріалізацію об'єктів з повітря, створення ілюзій, управління матерією, прискорене лікування ран, магічний пошук об'єктів, передачу частини своєї могутності іншим чарівникам, створення порталів і т.д. Варто зазначити, що цей маг був здатний телепортувати себе навіть після серйозних поранень, отриманих ним після вибуху порталу вежі [[Тор Лара]] на Танедді. Крім того, Вільгефорц - єдиний згадуваний чарівник, який доцільно застосовував левітації до самого себе, тобто літав (в оповіданні «Шматок льоду» Геральт згадує, що Йенніфер любила займатися сексом, ширяючи в 30 сажнів [~ 65 м] над землею, але це, тим не менш, не може вважатися повноцінним керованим польотом). Також в книзі «Володарка озера» Вільгефорц каже, що [[Цирі]] не вдасться переміститися з його притулку за допомогою свого дару, що означає, що чарівник був здатний нейтралізувати силу [[Старша Кров|Старшої Крові]].<br />
 
   
  +
*Крім магічних здібностей Вільгефорц був '' «швидкий і спритний, як демон» '' і безумовно був майстерним фехтувальником, в бою, схоже, мечу надавав перевагу спис або шести-футовий металевий шест, який він двічі використав в поєдинках з Ґеральтом. Майстерність його фехтування була досить великою, щоб в рівному бою, без серйозних зусиль грунтовно покалічити і здолати Ґеральта — одного з кращих фехтувальників Півночі. Проте, варто зазначити, що чарівник безсумнівно використовував магію в бою, що дозволило йому випереджати навіть рухи [[відьмак]]а.
   
Крім магічних здібностей Вільгефорц був '' «швидкий і спритний, як демон» '' і безумовно був майстерним фехтувальником, в бою, схоже, мечу надавав перевагу спис або 6-футовий (182 см) металевий шест, який він двічі використав в поєдинках з Геральт . Майстерність його фехтування було досить велике, щоб в рівному бою без серйозних зусиль грунтовно покалічити і здолати Геральта - одного з кращих фехтувальників Півночі, що терпів поразки всього двічі: від самого Вільгефорца і від [[Лето з Гулети]], відьмака [[Школа Змії|школи Змії]] (це, однак, сталося в грі «Відьмак 2: Вбивці Королів», що не є каноном, крім того, не можна однозначно сказати, хто здобув вгору в тій дуелі). Проте, варто зазначити, що чарівник безсумнівно використовував магію в бою, що дозволило йому випереджати навіть руху [[відьмак]]а.
+
*Окремо варто відзначити здатність Вільгефорц до зцілення, бо він єдиний відомий в історії маг, який зумів без сторонньої допомоги регенерувати жахливі поранення більшу частину пошкоджених на Таннеді тканин обличчя, грудей і шиї, причому не тільки шкіру, і м'язи, але навіть око.
   
Перемогти Вільгефорца вдалося лише тому, що Геральт скористався магічним амулетом, даними йому [[Фрінгілія Віго|Віго]], і наклав ілюзію, яку чарівник не відразу зміг розпізнати, не чекаючи від відьмака подібної магії. Також Вільгефорц вступив з відьмаком в рукопашну сутичку, відмовившись від використання '' «сліпучого білого вогню» '', яким він до цього розправився з вампіром і бився з Йенніфер: '' «Я міг би спопелити тебе заклинаннями, я міг би перетворити тебе в скло, як тільки що виконав з тим чудовиськом. Але тобі, відьмак, судилося здохнути інакше. У боротьбі. Може, не дуже чесної, але все ж - боротьбі » ''. Крім того, за словами Йенніфер, через серйозних ушкоджень лівого боку особи і лівого ока Вільгефорц не до кінця відновив координацію і не завжди потрапляв, куди цілився.
+
== Біографія ==
  +
=== '''Ранні роки''' ===
  +
Незважаючи на офіційний титул «Вільгефорц з Роґґевену», рідним містом майбутнього чародія є [[Лан Ексетер]], що знаходиться в [[Ковір і Повісс|Ковірі]]. Свого батька він ніколи не знав, а мати, залишивши його в одній з канав міста, скинула з себе всі турботи про нього.
   
Окремо варто відзначити здатність Вільгефорц до зцілення, бо він єдиний відомий в історії маг, який зумів без сторонньої допомоги регенерувати жахливі поранення - більшу частину пошкоджених на Таннеде тканин обличчя, грудей і шиї, причому не тільки шкіра, м'язи і м'ясо, але навіть очей частково відновилися. У грі «Відьмак 3: Дикий Гін» Філіпа Ейльхарт намагається повторити успіх Вільгефорц, роблячи спроби відновити втрачені очі, використовуючи дорогоцінні камені агати, але все безрезультатно. Згадується, що дана процедура вкрай складна і вимагає величезної магічного потенціалу.
+
====Притулок у Друїдів====
  +
Там його і знаходять [[друїди]] з Ковірского Кола. Вирішивши дати притулок дитині у себе, вони рік за роком в міру його дорослішання виховують в ньому свого приймача. І бути б Вільгефорцу друїдом, що кочує від одного священного дуба до іншого, якби не якийсь друїдскій ритуал, пройшовши який, він, на свій подив, дізнається про магічні сили, що таяться в ньому з дитинства.
   
== Біографія ==
+
Вільгефорц розуміє, що один з його родичів був чарівником. Саме цей факт спровокував тоді зародження в ньому ненависті до інших магів.
=== До подій Саги ===
 
Незважаючи на офіційний титул «Вільгефорц з Роггевеєна», рідним містом майбутнього чародія є [[Лан Ексетер]], що знаходиться в [[Ковір і Повіс|Ковірі]]. Свого батька він ніколи не знав, а мати, залишивши його в одній з канав міста, скинула з себе всі турботи про нього. Там його і знаходять [[друїди]] з знаходиться поруч Ковірского Круга. Вирішивши дати притулок дитини у себе, вони рік за роком в міру його дорослішання виховують в ньому свого приймача. І бути б Вільгефорц друїдом, що кочує від одного священного дуба до іншого, якби не якийсь друідскій ритуал, пройшовши який, він, на свій подив, дізнається про таяться в ньому магічні сили. Вільгефорц розуміє, що один з його родичів є чарівником. Саме цей факт спровокував тоді тільки зароджувалася,, але все більше розпалюється в ньому ненависть до магів.
 
   
Через деякий час він стикається з одним з представників касти чарівників. Від одного з бродячих магів не приховують той факт, що хлопчина володіє непоганими здібностями до чарівництва. Він пропонує йому стати його учнем, а в перспективі і одним з видних представників так званого Братства магів, але Вільгефорц відмовляється. У грубій формі він висловлює магу все те, що він думає про чародіїв, один з яких дозволив йому бути викинутим в канаву після народження. Спокійно вислухавши його, маг видаляється, а Вільгефорц в черговий раз переконується в черствості і байдужості чарівників.
+
====Зустріч з магом====
  +
Через деякий час він стикається з одним з представників касти чарівників. Йому не вдається приховати свої збності, і маг пропонує йому стати його учнем, а в перспективі і одним з видних представників так званого Братства, але Вільгефорц відмовляється. У грубій формі він висловлює магу все те, що він думає про чародіїв, один з яких дозволив йому бути викинутим в канаву після народження. Спокійно вислухавши його, маг видаляється, а Вільгефорц в черговий раз переконується в черствості і байдужості чарівників.
   
Остаточно подорослішавши, Вільгефорц розуміє, що життя друїда вже зовсім не приваблює його, як раніше, і все більше схиляється до відходу з Круга. Прийшовши до остаточного рішення, він покидає друїдів і відправляється в самостійне плавання, яке, до його розчарування, виявляється зовсім не таким, як він його собі уявляв. Відчуваючи постійну нестачу грошей, Вільгефорц береться за будь-яку роботу, за яку можуть запропонувати нагороду. Для юнака, який відчуває постійну потребу в коштах, вже не важливо було, наскільки законною була запропонована йому робота. Зрештою, його, вже неабияк пошарпаного життям, доля приводить до роботи найманцем. Ймовірно, саме з цього часу відбувається його надприродне майстерність використання жердини в бою.
+
==='''Поневіряння'''===
  +
Остаточно подорослішавши, Вільгефорц розуміє, що життя друїда вже зовсім не приваблює його, як раніше, і все більше схиляється до відходу з Круга. Прийшовши до остаточного рішення, він покидає друїдів і відправляється в самостійне життя, яке, до його розчарування, виявляється зовсім не таким, як він його собі уявляв.
   
Здавалося б усталену вже життя Вільгефорц змінює чергова битва, в результаті якого він ледь не гине. Побоюючись за своє життя, Вільгефорц біжить з поля бою і стає дезертиром. Далі його життя пішло по похилій. Мародерство, зґвалтування, вбивства ... Вільгефорц не гребує нічим, щоб залишитися на плаву. І протікала б його життя в подібному ключі, якби не фатальна зустріч з чарівницею в одній з далеких країн на краю світу, в яку він, як він тоді думав, закохався.
+
Відчуваючи постійну нестачу грошей, Вільгефорц береться за будь-яку роботу, за яку можуть запропонувати нагороду. Для юнака, який відчуває постійну потребу в коштах, вже не важливо було, наскільки законною була запропонована йому робота. Зрештою, його, вже неабияк пошарпаного життям, доля приводить до роботи найманцем. Ймовірно, саме з цього часу з'являється його надприродна майстерність використання жердини в бою.
   
Втім, його пристрасть до неї згасла так само швидко, як і спалахнула, і незабаром Вільгефорц кидає її. У їхніх стосунках він розчаровується відразу ж, як тільки розуміє, що вона цікавиться їм тільки до того моменту, поки його особистість і харизма переважують той факт, що він не чарівник, крім того, Вільгефорц, порившись в собі, усвідомлює, що ця жінка, з її жахливим характером і любов'ю до промискуитету є, незважаючи ні на що, заміною його матері. Остаточно прийшовши до цього факту, Вільгефорц розуміє, що ту гаму почуттів, яку він відчуває до неї, можна назвати одним словом - ненависть. І цю порожнечу і почуття ущербності після їхнього розлучення він вирішує заповнити єдиним які прийшли на йому розум способом - він вирішує стати чарівником.
+
Здавалося б усталене вже життя Вільгефорца змінює чергова битва, в результаті якого він ледь не гине. Побоюючись за своє життя, Вільгефорц біжить з поля бою і стає дезертиром. Далі його життя пішло по похилій. Мародерство, зґвалтування, вбивства... Вільгефорц не гребує нічим, щоб залишитися на плаву. І протікала б його життя в подібному ключі, якби не фатальна зустріч з чарівницею в одній з далеких країн на краю світу, в яку він, як він тоді думав, закохався.
   
Уже ставши вельми шанованою в чарівницьких колах особистістю, Вільгефорц дізнається про «ген Лари» і [[Старша Кров|Старшу Кров]]. Детально розібравшись в цьому питанні, він розуміє, яке могутність може отримати в свої руки. Дізнавшись, що [[Цирі]], дочка [[Емгир вар Емрейс|Емгира вар Емрейса]], є носієм шуканого гена, Вільгефорц починає продумувати план, який дозволив би йому заволодіти настільки бажаними силою і владою.
+
Втім, його пристрасть до неї згасла так само швидко, як і спалахнула, і незабаром Вільгефорц кидає її. У їхніх стосунках він розчаровується відразу ж, як тільки розуміє, що вона цікавиться їм тільки до того моменту, поки його особистість і харизма переважують той факт, що він не чарівник, крім того, Вільгефорц, порившись в собі, усвідомлює, що ця жінка, з її жахливим характером є, незважаючи ні на що, заміною його матері.
   
=== Участь в літературній сазі ===
+
===='''Навчання'''====
{{Спойлер
+
Остаточно прийшовши до цього факту, Вільгефорц розуміє, що ту гаму почуттів, яку він відчуває до неї, можна назвати одним словом — ненависть. І цю порожнечу і почуття ущербності після їхнього розлучення він вирішує заповнити єдиним які прийшли на йому розум способом — він вирішує стати чарівником.
|Текст = Чародій таємно відвідує в [[Цинтра|Цинтрі]] поваленого спадкоємця престолу [[Імперія Нільфгаард|Нільфгаарда]], який переховується під ім'ям [[Емгир вар Емрейс|Дані]], і пропонує йому допомогу в здобутті влади на його батьківщині, а також розповідає йому про [[Пророцтво Ітліни|пророцтві Ітліни]] і ролі, яку в ньому грає його дочка. Отримавши згоду Емгира, Вільгефорц за допомогою своїх численних зв'язків допомагає йому знайти нових прихильників на батьківщині. Також чарівник підказує йому ідею як може загинути Дані, а Емгир вар Емрейс зайняти своє законне місце на троні. Однак удача змінює Вільгефорц. Цири в останній момент залишається на [[Скелліге]] і не потрапляє в його руки, а Емгир, що втратив в організованому чарівником корабельній аварії свою дружину [[Паветта|Паветту]], швидко змінює своє ставлення до нього і розриває їх союз. Вільгефорц доводитися відкласти свій план на невизначені терміни.
 
   
Через деякий час стараннями все ж отримав владу Емгира вар Емрейса імперія нападає на Цинтра в ході [[Перша війна з Нільфгаардом]]. Отримав на той час панівне становище в [[Капітул Чародіїв|Капітула Чародіїв]] Вільгефорц приймає сторону [[Північні Королівства|Північних королівств]]. Зрештою 1262 р війна закінчується [[Битва під Содденом|битвою за Содден]], де Північ здобуває беззастережну перемогу, причому величезну роль в цьому відіграють 22 чародія з [[Содденскій пагорб|Содденского пагорба]], командування над якими здійснював особисто Вільгефорц, що приносить йому славу героя війни і небувалий авторитет як в чарівницьких колах, так і у вирішенні питань, що стосуються долі всього Півночі. Скориставшись своїм становищем, він домагається укладення стійкого миру між отступившим за [[Яруга|Ягур]] Нільфгаардом і королями Півночі. В цей же час Вільгефорц через своїх підручних [[Ширра]] і [[Ріенс]]а організовує пошуки вижила після падіння Цинтра [[Цири]], але не досягає успіху, оскільки [[Геральт із Рівії]] відвозить її в Відьмачий фортеця [[Каер Морхен]] на північ [[Каедвен]]а. Одночасно з цим Вільгефорц укладає таємний союз з Нільфгаардом і зобов'язується знищити Капітулу Чародєєв, що сильно послабило б Північ перед початком [[Друга війна з Нільфгаардом|Другої війни з Нільфгаардом]]. У Капітула знаходяться такі, хто підтримує Вільгефорца: [[Артауд Терранова]], [[Феркарт]], [[Францеска Фіндабаір]].
+
====Ген Лари====
  +
Уже ставши вельми шанованою в чарівницьких колах особистістю, Вільгефорц дізнається про «ген Лари» і [[Старша Кров|Старшу Кров]]. Детально розібравшись в цьому питанні, він розуміє, яку могутність може отримати в свої руки.
   
Згодом Вільгефорц вдається відстежити Цирі до [[Єнніфер|Йеннефер]], яка деякий час тому перестала виходити на зв'язок з іншим магічним співтовариством. Зробивши безліч безуспішних спроб знайти її, чарівник залишає цю затію і зосереджує свою увагу на близькому Йенніфер [[відьмак]] Геральт, раз у раз спливаючому в справі Цири. Пошук відьмака і з'ясування у нього розташування Йенніфер чарівник довіряє своїм підручним, сам же він тим часом організовує великий з'їзд чародіїв на острові [[Танедд]], нібито щоб вирішити, як реагувати на те, що правителі [[Темерія|Темерії]], [[Реданія|Реданії]], [[Каедвен]]а, [[Аедірн]]а, [[Лірія і Ривія|Ліріі і Рівії]] вирішили відбити у імперії захоплену Цинтру, а насправді для того, щоб втілити в життя план Вільгефорца по виконанню своїх зобов'язань перед Емгиром і по залученню на З'їзд ховається Йенніфер.
+
==='''Великий План'''===
  +
Дізнавшись, що [[Цірі]], дочка [[Емгир вар Емрейс|Емгира вар Емрейса]], є носієм шуканого гена, Вільгефорц починає продумувати план, який дозволив би йому заволодіти настільки бажаними силою і владою.
   
Незабаром Ширра, відправившись в [[Дорьян]] і убивши там [[Кодрінгер]] а і [[Фенн]]а, натикається на згадку про [[Лже-Цирілла|дівчинці]], як дві краплі схожою на зниклу Цирі. Її Вільгефорц вирішує використовувати в своїх цілях, щоб, відправивши її в імперію, обдурити, нехай і не надовго, Емгира вар Емрейса. Більш не цікавлячись Геральт, чарівник віддає Ріенсу наказ убити відьмака, проте останній повністю провалює свою задачу і навіть компрометує свого господаря - присутня при нападі [[Філіпа Ейльхарт]] від одного з найманих вбивць з'ясовує, хто керує діями Ріенса, що згодом дозволяє їй частково саботувати план Вільгефорц зі знищення Капітула.
+
====Відвідини Дані====
  +
Чародій таємно відвідує в [[Цінтра|Цінтрі]] спадкоємця престолу [[Імперія Нільфгард|Нільфгарду]], який переховується під ім'ям [[Емгир вар Емрейс|Дані]], і пропонує йому допомогу в здобутті влади на його батьківщині, а також розповідає йому про [[Пророцтво Ітліни|пророцтві Ітліни]] і ролі, яку в ньому грає його дочка.
   
На початку літа 1267 року на Танеддськом зборі Вільгефорц нарешті знайомиться з Геральтом із Рівії і пропонує йому приєднатися до себе, віддавши при цьому Цирі, але відьмак не погоджується. Після цього, в ніч [[Танеддський бунт|Танеддського бунту]], Філіпа та вірні Півночі чарівники за підтримки Реданської секретної служби організовують контрзаговор, і Вільгефорц зі своїми прихильниками виявляються закутими в [[двімеріт]]. Проте, не дивлячись на несприятливі події, чарівникові вдається нейтралізувати властивості двімеріта, вигравши час, скориставшись жертвою своєї асистентки [[Лідія ван Бредевоорт|Лідії ван Бремервоорт]]. Тут же з'являється Йенніфер з Цирі, яка входить в транс, одночасно з цим архімагістр [[Тіссен де Вріє]], розчарована в чварах чарівників, нейтралізує магічний бар'єр Танедда, який не дозволяє чаклувати на острові. З підземель острова з'являються [[Скоя'таелі|скоя`таелі]], яких пустила Францеска, зав'язується бій між магами, ельфами та реданцамі. В ході магічного бою гинуть Феркарт, [[Радкліфф з Оксенфурт]], [[Хен Гедимгейт]], [[Дрітхельм]] та інші, Вільгефорц ж вдається впоратися з переважаючими силами чарівників, після чого він відправляється за Цири, але на шляху мага встає Геральт. Вільгефорц знову пропонує відьмак співпрацю, але той знову відмовляється, після чого вони вступають у двобій, в ході якого чарівник, використовуючи металевий шест, бере гору і серйозно калічить до цього моменту непереможного Геральта, а також ламає його меч. В цей же час Цири біжить в [[Tor Lara|вежу Чайки]], де проходить крізь портал, який переносить її в невідоме місце. Телепортація провокує вибух, через який вежа руйнується, а Вільгефорц важко ранить осколками. Незважаючи на це, чарівникові вдається телепортувати себе на корабель, що знаходиться на [[Безодня Седни|Безодні]], після чого він ховається в замку [[Стігга]]. В ту ж ніч війська Нільфгаарда форсують Яругу, після чого починається Друга війна з Нільфгаардом.
+
Отримавши згоду Емгира, Вільгефорц за допомогою своїх численних зв'язків, допомагає йому знайти нових прихильників на батьківщині. Також чарівник підказує йому ідею як може загинути Дані, а Емгир вар Емрейс зайняти своє законне місце на троні. Однак удача змінює Вільгефорц. Цірілла в останній момент залишається на [[Скелліге]] і не потрапляє в його руки, а Емгир, що втратив в організованому чарівником корабельній аварії свою дружину [[Паветта|Паветту]], швидко змінює своє ставлення до нього і розриває їх союз. Вільгефорцу доводитися відкласти свій план на невизначені терміни.
   
Після подій Танедда Вільгефорц відправляє Емгиру лже-Ціріллу, але імператор відразу ж зауважує заміну, після чого наказує організувати на чарівника полювання, а тому Вільгефорц виявляється в немилості як Півночі, так і Півдня. Пораненому магу нічого не залишається, як на деякий час піти з поля зору обох сторін і зосередитися на вже було початих дослідах. Завдяки неймовірним магічним здібностям йому вдається запустити процес регенерації тканин, і до кінця Саги він уже далеко просунувся, зумівши відновити, правда не до кінця, навіть знищений очей. Проте, чарівник відчуває незручності від своєї нової зовнішності, від чого часто впадає в лють. Кидаючи всі сили на пошуки Цирі, Вільгефорц проводить десятки тренувальних операцій з вилучення плацент з дівчат.
+
====Битва під Содденом====
  +
Через деякий час, Емгир вар Емрейс зкидає [[Узурпатор]]а, та стає новим [[Імператор Нільфгарду|імператором]] Нільфгарду. Імперія нападає на Цінтру, та розпочинає [[Перша війна з Нільфгардом|Першу Північну Війну]].
   
Через деякий час на слід Вільгефорц виходить Йеннефер, яка розуміє, що після подій на Танедді останній переміщуватися в Безодню Седни, а тому пливе туди, але переоцінює свої сили. Вільгефорц вдається захопити Йенніфер і, використовуючи її зв'язок з Геральт і Цири, він сподівається змусити її показати їх місце розташування, але вперта чародійка відмовляється показувати Цири, а тому Вільгефорц вдається знайти лише відьмака. Втративши значну частину зв'язків, чарівник змушений цілком покладатися на своїх протеже Ріенса і Ширра. Він ставить перед ними 2 завдання: Ширра відправляється до підніжжя [[Амелл|гір Амелл]], щоб вбити Геральта, а Ріенс - в Нільфгаард, де у начальника таємних служб [[де Рідо]] він з'ясовує, де знаходиться [[Стефан Скеллен]] на прізвисько Пугач, особистий імператорський коронер, який відправився шукати Цирі на схід імперії, і не піде за ним. Коли Скеллі виявляє шпигують за ним Ріенса, той за допомогою магічного пристрої Ксенофонта організовує йому розмову зі своїм майстром. В цей же момент найнятий Стефаном мисливець за головами, [[Лео Бонарт]], прибуває до табору коронера. У той час, поки Вільгефорц, БонАрт і Скеллі домовляються про співпрацю, Цири, навіть незважаючи на поранення, нанесене коронером, вдається втекти, після чого вона робить невеликий стрибок у часі вперед, що робить неможливим її виявлення. В цей же час відправився в [[Заріччя]] Ширра наймає Ганзу Солов'я, щоб вбити Геральта і його супутників, проте це їм не вдається, тому що спочатку відьмак вдається дати відсіч бандитам, а потім друїди з лісу [[Каїда Мирквід]] за допомогою [[дубочуд]] ів відловлюють залишки Ганзи, в тому числі і Ширра, і спалюють їх на багатті.
+
Отримавши на той час панівне становище в [[Капітул Чародіїв|Капітулі Чародіїв]], Вільгефорц приймає сторону [[Північні Королівства|Північних Королівств]]. Зрештою, у 1262 році, війна закінчується [[Битва під Содденом|битвою під Соддененом]], де Північ здобуває беззастережну перемогу, причому величезну роль в цьому відіграють двадцять два чародія, командування над якими здійснював особисто Вільгефорц з Роґґевену, що приносить йому славу героя війни і небувалий авторитет як в чарівницьких колах, так і у вирішенні питань, що стосуються долі всього Півночі.
   
Після вчиненої Цири різанини в [[Дун Дар]] е Ріенс, Скеллі і БонАрт знову виходять на слід дівчини, переслідують її і в грудні 1267 р наздоганяють на льоду озера [[Тарн Миру]]. Проте, Цири знову тікає від них, увійшовши в портал [[Tor Zireael|вежі Ластівки]], причому їй вдається вбити Ріенса, як і більшу частину загону Скеллі. Тих, хто вижив БонАрт, Філіна і залишки його людей Вільгефорц переміщує в свій притулок, в замок [[Стігга]].
+
Скориставшись своїм становищем, він домагається укладення стійкого миру між відступившим за [[Яруга|Яругу]] Нільфгардом і королями Півночі. В цей же час Вільгефорц через своїх підручних [[Ширру]] і [[Ріенс]]а, організовує пошуки [[Цірі]]лли, але не досягає успіху, оскільки [[Ґеральт із Рівії]] відвозить її до фортеці [[Каер-Морен]], на північ [[Кедвен]]у.
   
Навесні 1268 р до приємного здивування Вільгефорц, Цири сама з'являється поблизу замку Стігга і добровільно здається чарівникові, сподіваючись, що в обмін на це той звільнить Йенніфер, але, з очевидних причин, цього не відбувається. Вільгефорц вирішує проводити операцію по вилученню плаценти негайно, проте його плани перериває «дружина» Геральта, що увірвалася в той момент в замок. Без коливань вступивши в бій з ведьмаком і звільненою ним Йенніфер, Вільгефорц змогу порівняти різні протистоїть їм обом, більш того, йому вдається вбити нападника на нього вищого вампіра, [[Регіс]]а, розплавивши і «перетворивши його в скло». Потім чарівник нейтралізує Йенніфер і, вирішивши вступити з Геральт в рукопашну сутичку, матеріалізує знайомий по Танедду металевий шест, після чого з подвоєною силою нападає на відьмака, знову беручи гору в їх поєдинку. Вже готуючись нанести вирішальний удар, Вільгефорц, однак, кілька разів промахується мимо цілі, а коли чарівник розуміє, що відьмак обдурив його ілюзією, Геральт уже встигає нанести йому смертельне поранення в живіт і в груди, після чого обезголовити.}}
+
====Союз з Нільфгардом====
  +
Одночасно з цим, Вільгефорц укладає таємний союз з Нільфгардом і зобов'язується знищити Капітулу Чародіїв, що сильно послабило б Північ перед початком [[Північні Війни|Другої Північної Війни]]. У Капітулі знаходяться нові союзники Вільгефорца: [[Артауд Терранова]], [[Феркарт]], [[Франческа Фіндабайр]].
  +
  +
==='''Пошуки Цірілли'''===
  +
Згодом Вільгефорцу вдається відстежити Цірі до [[Йеннефер]], яка деякий час тому перестала виходити на зв'язок з іншим магічним співтовариством. Зробивши безліч безуспішних спроб знайти її, чарівник залишає цю затію і зосереджує свою увагу на близькому Йеннефер [[відьмак]]у Ґеральті, раз у раз спливаючому в справі Цірілли.
  +
  +
Пошук відьмака і з'ясування у нього розташування Йеннефер, чарівник довіряє своїм підручним, сам же він тим часом організовує великий з'їзд чародіїв на острові [[Танедд]], нібито щоб вирішити, як реагувати на те, що правителі [[Темерія|Темерії]], [[Реданія|Реданії]], [[Кедвен]]а, [[Едірн]]а, [[Лирія і Рівія|Лиріі і Рівії]] вирішили відбити у імперії захоплену Цінтру, а насправді для того, щоб втілити в життя план Вільгефорца по виконанню своїх зобов'язань перед Емгиром і по залученню на з'їзд Йеннефер.
  +
  +
Незабаром Ширру, відправившись в [[Дорьян]] і убивши там [[Кодрінгер]]а і [[Фенн]]а, натикається на згадку про [[Фальшива Цірі|дівчинку]], яка як дві краплі схожою на зниклу Цірі. Її Вільгефорц вирішує використовувати в своїх цілях, щоб, відправивши її в імперію, обдурити, нехай і не надовго, Емгира вар Емрейса. Більш не цікавлячись Ґеральтом, чарівник віддає Ріенсу наказ убити відьмака, проте останній повністю провалює свою задачу і навіть компрометує свого господаря — присутня при нападі [[Філіппа Ейльгарт]] від одного з найманих вбивць з'ясовує, хто керує діями Ріенса, що згодом дозволяє їй частково саботувати план Вільгефорца зі знищення Капітула.
  +
  +
===='''Бунт на Танедді'''====
  +
На початку літа 1267 року на Танеддськом зборі, Вільгефорц з Роґґевену нарешті знайомиться з Ґеральтом із Рівії і пропонує йому приєднатися до себе, віддавши при цьому Цірі, але відьмак не погоджується. Після цього, в ніч [[Танеддський бунт|Танеддського бунту]], Філіппа та вірні Півночі чарівники за підтримки Реданської секретної служби організовують контрзаговор, і Вільгефорц зі своїми прихильниками виявляються закутими в [[двимеріт]].
  +
  +
Проте, не дивлячись на несприятливі події, чарівникові вдається нейтралізувати властивості двимеріту, вигравши час, і скориставшись жертвою своєї асистентки [[Лідія ван Бредеворт|Лідії ван Бредеворт]]. Тут же з'являється Йеннефер з Цірі, яка входить в транс, одночасно з цим архімагістр [[Тіссая де Фрьес]], розчарована в чварах чарівників, нейтралізує магічний бар'єр Танедду, який не дозволяє чаклувати на острові.
  +
  +
З підземель острова з'являються [[Скойа'таелі|скойа`таелі]], яких пустила Франческа, зав'язується бій між магами, ельфами та реданцями. В ході магічного бою гинуть Феркарт, [[Радкліфф з Оксенфурт]], [[Ген Ґедимгейт]], [[Дрітхельм]] та інші, Вільгефорцу ж вдається впоратися з переважаючими силами чарівників, після чого він відправляється за Цірі, але на шляху мага встає Ґеральт. Вільгефорц знову пропонує відьмаку співпрацю, але той знову відмовляється, після чого вони вступають у двобій, в ході якого чарівник, використовуючи металевий шест, бере гору і серйозно калічить до цього моменту непереможного Ґеральта, а також ламає його меч.
  +
  +
В цей же час Цірі біжить в [[Tor Lara|вежу Чайки]], де проходить крізь портал, який переносить її в невідоме місце. Телепортація провокує вибух, через який вежа руйнується, а Вільгефорца важко ранить шматками. Незважаючи на це, чарівникові вдається телепортувати себе на корабель, що знаходиться на [[Безодня Седни|Безодні Седни]], після чого він ховається в замку [[Стіґґа]]. В ту ж ніч війська Нільфгарду форсують Яругу, після чого починається [[Північні Війни|Друга Північна Війна]].
  +
  +
==='''Гоніння'''===
  +
Після подій Танедда, Вільгефорц відправляє Емгиру [[Фальшива Цірі|фальшиву Цірі]], але імператор відразу ж зауважує заміну, після чого наказує організувати на чарівника полювання, а тому Вільгефорц виявляється в немилості як Півночі, так і Півдня. Пораненому магу нічого не залишається, як на деякий час піти з поля зору обох сторін і зосередитися на вже було початих дослідах. Завдяки неймовірним магічним здібностям йому вдається запустити процес регенерації тканин. Проте, чарівник відчуває незручності від своєї нової зовнішності, від чого часто впадає в лють. Кидаючи всі сили на пошуки [[Цірі]], Вільгефорц проводить десятки тренувальних операцій з вилучення плацент з дівчат.
  +
  +
====Продовження пошуків Цірілли====
  +
Через деякий час на слід Вільгефорц виходить [[Йеннефер]], яка розуміє, що після подій на [[Танедд]]і останній переміщувався в Безодню Седни, а тому пливе туди, проте переоцінює свої сили. Вільгефорцу вдається захопити Йеннефер і, використовуючи її зв'язок з Ґеральтом і Цірі, він сподівається змусити її показати їх місце розташування, але вперта чародійка відмовляється показувати Цірі, а тому Вільгефорцу вдається знайти лише відьмака.
  +
  +
Втративши значну частину зв'язків, чарівник змушений цілком покладатися на своїх протеже Ріенса і Ширру. Він ставить перед ними два завдання: Ширру відправляється до підніжжя [[Амелл|гір Амелл]], щоб вбити Ґеральта, а Ріенс до Нільфгарду, де у начальника таємних служб [[де Рідо]] він з'ясовує, де знаходиться [[Стефан Скеллен]] на прізвисько Пугач, особистий імператорський коронер, який відправився шукати Цірі на схід імперії, і не піде за ним. Коли Скеллен виявляє шпигуючого за ним Ріенса, той за допомогою магічного пристрої Ксенофонта організовує йому розмову зі своїм майстром.
  +
  +
В цей же момент найнятий Стефаном мисливець за головами, [[Лео Бонарт]], прибуває до табору коронера. У той час, поки Вільгефорц, [[Лео Бонарт|Бонарт]] і Скеллен домовляються про співпрацю, Цірі, навіть незважаючи на поранення, нанесене коронером, вдається втекти, після чого вона робить невеликий стрибок у часі вперед, що робить неможливим її виявлення. В цей же час, Ширру наймає Ганзу Солов'я, щоб вбити Ґеральта і його супутників, проте це їм не вдається, тому що спочатку відьмак вдається дати відсіч бандитам, а потім друїди з лісу [[Каед Мюрквід]] за допомогою [[дубочуд]]ів відловлюють залишки Ганзи, в тому числі і Ширру, і запікають їх на багатті.
  +
  +
Після вчиненої Цірі різанини в [[Дун Дар]]і Ріенс, Скеллен і Бонарт знову виходять на слід дівчини, переслідують її і в грудні '''1267 року''' наздоганяють на льоду озера [[Тарн Миру]]. Проте, Цірі знову тікає від них, увійшовши в портал [[Tor Zireael|вежі Ластівки]], причому їй вдається вбити Ріенса, як і більшу частину загону Скеллена. Тих, хто вижив Бонарта, Філіна і залишки його людей, Вільгефорц переміщує в свій притулок, в замок [[Стіґґа]].
  +
  +
==='''Замок Стіґґа'''===
  +
Навесні '''1268 року''' до приємного здивування Вільгефорца, Цирі сама з'являється поблизу замку Стіґґа і добровільно здається чарівникові, сподіваючись, що в обмін на це той звільнить Йеннефер, але, з очевидних причин, цього не відбувається.
  +
  +
Вільгефорц вирішує проводити операцію по вилученню плаценти негайно, проте його плани перериває «ганза» Ґеральта, що увірвалася в той момент в замок. Без коливань вступивши в бій з відьмаком і звільненою ним Йеннефер, Вільгефорц з легкістю протистоїть їм обом, більш того, йому вдається знищити фізичну форму нападаючого на нього вищого вампіра, [[Регіс]]а, розплавивши і «перетворивши його в скло».
  +
  +
Потім чарівник нейтралізує Йєнніфер і, вирішивши вступити з Ґеральт в рукопашну сутичку, матеріалізує знайомий по Танедду металевий шест, після чого з подвоєною силою нападає на відьмака, знову беручи гору в їх поєдинку.
  +
  +
Вже готуючись нанести вирішальний удар, Вільгефорц, однак, кілька разів промахується мимо цілі, а коли чарівник розуміє, що відьмак обдурив його ілюзією, Ґеральт уже встигає нанести йому смертельне поранення в живіт і в груди, після чого обезголовити.
  +
  +
== {{Tw1}} ==
  +
*У пролозі, якщо Ґеральт бився з [[Саволла|Саволлою]], в ході однієї із розмов з [[Трісс Мерігольд|Трісс]], чародійка згадує ім'я Вільгефорца.
  +
* Перед тим як нацькувати на Ґеральта [[Старші Брати|Старших братів]], [[Азар Явед]] виголосив дві фрази, які використовував Вільгефорц: ''«Не мочись проти вітру, нічим хорошим це не закінчиться'' і ''«цього разу ти помочився проти торнадо»''.
  +
* В одному з діалогів Ґеральта з Фальшивим Реймондом, «детектив» процитував відому цитату Вільгефорца: ''«Ти плутаєш небо з зірками, відбитими в поверхні ставка»''.
  +
* У грі зустрічається книга [[Старша кров (книга)|«Старша кров»]], автором якої є Вільгефорц з Роґґевену.
  +
  +
== {{Tw3}} ==
  +
В ході гри Вільгефорц кілька разів згадується в розмовах Ґеральта і [[Філіппа Ейльгарт|Філіппи Ейльгарт]], коли мова заходить про відновлення втрачених чарівницею очей.
  +
  +
==='''Доповнення [[Серця з каменю|«Серця з каменю»]]'''===
  +
У доповненні [[Кам'яні Серця|«Серця з каменю»]] до гри [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3: Дикий Гін»]] професор окультизму і демонології [[Оксенфурт|Оксенфуртської Академії]] [[Профессор Шезлок|Преметицій Шезлок]], до якого Ґеральт звертається по інформацію про природу [[Ґонтер О'Дімм|Ґонтера О'Дімма]], згадує, що у всіх Північних королівствах є тільки одна людина, яка зуміла розірвати угоду з «Паном Дзеркало» шляхом перемоги над ним в якійсь грі або випробуванні.
  +
  +
За відомою фанатською теорією, це може бути (а може й не бути) натяком на Вільгефорца. Прямих указівок, щоб стверджувати це, бракує.
  +
  +
==='''Доповнення [[Кров і Вино|«Кров і Вино»]]'''===
  +
У доповненні [[Кров і Вино|«Кров і Вино»]] до гри [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3: Дикий Гін»]], Вільгефорц згадується, в основному, в розмовах Ґеральта і Регіса, який нарешті зміг відновити свою фізичну оболонку. Відьмак також відгукується про Вільгефорца, як про єдину відому йому людину, яка зуміла завдати вищому вампірові пошкодження, від яких він не зміг би відновитися самостійно.
  +
  +
== {{Gwent}} ==
  +
[[Файл:Вільгефорц_(Ґвент).png|170px|right]]
  +
Вільгефорц з Роґґевену присутній в вигляді золотої легендарної картки фракції [[Імперія Нільфгард|Імперії Нільфгарду]] у грі [[Гвинт: відьмацька картярська гра|«Гвинт: відьмацька картярська гра»]].
  +
  +
Має спеціальну здатність, завдякий якій при викладанні на поле бою, може знищити один загін на вибір, якщо знищили ворожий загін, ворог бере картку зі своєї колоди, якщо свій, ви берете картку та граєте її.
  +
  +
Опис картки:
  +
  +
{{Цитата|Всі ми пішки на його дошці. Відіграючи гру, правила якої ми не знаємо.|}}
  +
  +
== Цікаві факти ==
  +
* Не виключено, що саме Вільгефорц з Роґґевену таємно навчав зерріканського чародія [[Азар Явед|Азара Яведа]].
  +
  +
==Примітки==
  +
<references/>
   
== Гра [[Відьмак (комп'ютерна гра)|«Відьмак»]]==
 
*У пролозі, якщо Геральт бився з [[Саволла|Саволлой]], в ході одного з розмов з [[Тріс Мерігольд|Трісс]] чародійка згадує ім'я Вільгефорц.
 
* У другому розділі [[Золтан Хівай]] згадує ім'я чарівника.
 
* Перед тим як нацькувати на Геральта [[Старші Брати|Старших братів]], [[Азар Явед]] виголосив дві фрази, які використовував Вільгефорц: '' «Не мочись проти вітру, нічим хорошим це не закінчиться '' і ''«цього разу ти помочився проти торнадо» ''.
 
* В одному з діалогів Геральта з Лже-Реймондом, «детектив» процитував відому цитату Вільгефорц: '' «Ти плутаєш небо з зірками, відбитими в поверхні ставка» ''.
 
* У грі зустрічається книга «Старша кров», автором якої є Вільгефорц з Роггевеена.
 
== Гра [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3: Дикий Гін»]] ==
 
В ході гри Вільгефорц кілька разів згадується в розмовах Геральта і [[Філіпа Ейльхарт|Філіппи Ейльхарт]], коли мова заходить про відновлення втрачених чарівницею очей.
 
== Додатково ==
 
* Можливо, що прототипом Вільгефорц був нацистський лікар німецького походження Йозеф Менгеле, який проводив досліди на військовополонених під час 2-ї світової війни.
 
* Не виключено, що Вільгефорц таємно навчав Азара Явед, як і Рієнса. Про це побічно свідетельствовуют вищезгадані фрази зерріканца.
 
* У доповненні [[Кам'яні Серця|«Кам'яні Серця»]] до гри [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3: Дикий Гін»]] професор окультизму і демонології [[Оксенфуртская Академія|Оксенфуртской Академії]] Прометіцій Шезлок, до якого Геральт звертається за інформацією про природу [[Гюнтер о'Дім|Гюнтера о'Діма]], згадує, що у всіх Північних королівствах є тільки одна людина, яка зуміла розірвати угоду з Паном-Дзеркало шляхом перемоги над ним в якійсь грі або випробуванні. Ймовірно, це натяк на Вільгефорц, оскільки логічно звучить версія, що саме наділений геніальним розумом чарівник зміг перехитрити Стеклянного Людини. Предметом угоди могли бути неймовірний талант і виняткові здібності до магії, які демонстрував Вільгефорц протягом Саги, що пояснило б, чому його могутність було досить велике, щоб перевершувати магів набагато старший і досвідченіший його.
 
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
  +
<tabber>
  +
Офіційні=
 
<gallery>
 
<gallery>
Файл:Vilgefortz.png|Вільгефорц (Автор Laenare)
+
Файл:Vilgefortz by Denis Gordeev.jpg|Вільгефорц з його кришталевим оком у виконанні Denis Gordeev.
File:Vilgefortzcsilustracja.jpg|Ілюстрація з чеського видання Години Презирства
+
Файл:Вільгефорц_(офҐвент).jpg|Вільгефорц у грі ''Гвинт: відьмацька картярська гра''.
Файл:Vilgefortz1.jpg|Вільгефорц, арт з карткової гри
+
Файл:Vilgefortz by Jana Komárková.jpg|Вільгефорц у виконанні Jana Komárková.
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
|-|
  +
Неофіційні=
  +
<gallery>
  +
Файл:Вільгефорц_(арт).jpg|Вільгефорц знищує фізичну оболонку Регіса, арт
  +
Файл:Вільгефорц_(арт2).jpg
  +
Файл:Вільгефорц_(арт3).jpg
  +
Файл:Вільгефорц_(арт4).jpg
  +
Файл:Вільгефорц_(арт5).png
  +
</gallery>
  +
</tabber>
  +
  +
<!-- Interwiki Links -->
 
[[cs:Vilgefortz]]
 
[[cs:Vilgefortz]]
 
[[de:Vilgefortz von Roggeveen]]
 
[[de:Vilgefortz von Roggeveen]]
Рядок 87: Рядок 92:
 
[[it:Vilgefortz]]
 
[[it:Vilgefortz]]
 
[[pl:Vilgefortz]]
 
[[pl:Vilgefortz]]
  +
[[pt-br:Vilgefortz]]
 
[[en:Vilgefortz]]
 
[[en:Vilgefortz]]
 
[[ru:Вильгефорц]]
 
[[ru:Вильгефорц]]
  +
[[Категорія:Персонажі]]
 
[[Категорія:Літературні персонажі]]
 
[[Категорія:Літературні персонажі]]
 
[[Категорія:Люди]]
 
[[Категорія:Люди]]
 
[[Категорія:Чоловіки]]
 
[[Категорія:Чоловіки]]
[[Категорія:Чарівники]]
+
[[Категорія:Чародії]]
[[Категорія:Персонажі (Гра Уяви)]]
+
[[Категорія:Капітул Чародіїв]]
[[Категорія:Незакінчені статті]]
 

Поточна версія на 10:43, грудня 10, 2019

Вільгефорц з Роґґевену (пол. Vilgefortz z Roggeveen) — головний антагоніст літературного циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковським.

Могутній чародій, вихованець Ковірського друїдського кола, один з членів Капітулу Чародіїв. Союзник Емгира під час його сходження на престол Нільфгарду, пізніше його ворог. Перший, кому вдалося перемогти Ґеральта із Рівії в близькому бою[2].

ОписРедагувати

Зовнішність Редагувати

  • Вільгефорц був високим і добре збудованим чоловіком, Ґеральт визначав його диявольськи вродливим. Чародій мав імпонуючу виправку, шляхетні й вродливі риси, та щирий і поштивий голос.
  • Під час подій на острові Танедд виглядав на тридцять п'ять років.
  • Із одягу носив короткий вамс по лицарській моді, але, вочевидь, без герба.
  • Після подій на острові Таннед, вся ліва частина його обличчя виявляється спотвореною, зовнішній вигляд описується як «понівечене обличчя, всіяне золотими клемами і затисками, які підтримували кристал в лівій очній западині», кристал виконував функції ока і надавав магу тривимірний зір.
  • Пізніше, регенероване ліве очне яблуко вже прийшло до ладу, але було помітно меншого розміру, ніж праве. У такому стані маленьке око чародія оберталося, коли він був в люті або схвильований.

Здібності Редагувати

  • Незважаючи на свій молодий, по мірках чарівників вік, Вільгефорц був надзвичайно талановитий, а його могутність була настільки великою, що він міг битися і навіть здобувати гору над такими безумовно сильними чародійками, як Філіппа Ейльгарт, Йеннефер з Венгерберґу і Кейра Мец, був досить впевнений у собі і сміливий, щоб сміятися в обличчя самої Тіссаї де Фрьес.
  • Під час фінальних подій Саги, одночасно боровся з Ґеральтом, Йеннефер і Регісом. У цій сутичці «гриміло так, що кололо у вухах, а замок тремтів дощенту» , Вільгефорц примудрявся вести філософсько-хвалькуваті монологи, розбивати і розрізати блискавками і вогнем колони, відбивати атаки відьмака, відкидаючи його через всю залу. Крім того цей могутній маг зміг знищити фізичну оболонку вищого вампіра, буквально розплавивши його і перетворивши на безформну брилу. І це, з огляду на, що вампіри не горять, і не відчувають спеки.
  • Цей чарівник також був здатний творити звичайну для всіх чарівників магію: телекінез, левітацію предметів, матеріалізацію об'єктів з повітря, створення ілюзій, управління матерією, прискорене лікування ран, магічний пошук об'єктів, передачу частини своєї могутності іншим чарівникам, створення порталів і т.д.
  • Варто зазначити, що цей чародій був здатний телепортувати себе навіть після серйозних поранень, отриманих ним після вибуху порталу вежі Тор Лара на Танедді. Крім того, Вільгефорц — єдиний згадуваний чарівник, який доцільно застосовував левітацію до самого себе, тобто літав. Також в книзі «Володарка Озера», Вільгефорц каже, що Цірі не вдасться переміститися з його притулку за допомогою свого дару, що означає, що чарівник був здатний нейтралізувати силу Старшої Крові.
  • Крім магічних здібностей Вільгефорц був «швидкий і спритний, як демон» і безумовно був майстерним фехтувальником, в бою, схоже, мечу надавав перевагу спис або шести-футовий металевий шест, який він двічі використав в поєдинках з Ґеральтом. Майстерність його фехтування була досить великою, щоб в рівному бою, без серйозних зусиль грунтовно покалічити і здолати Ґеральта — одного з кращих фехтувальників Півночі. Проте, варто зазначити, що чарівник безсумнівно використовував магію в бою, що дозволило йому випереджати навіть рухи відьмака.
  • Окремо варто відзначити здатність Вільгефорц до зцілення, бо він єдиний відомий в історії маг, який зумів без сторонньої допомоги регенерувати жахливі поранення — більшу частину пошкоджених на Таннеді тканин обличчя, грудей і шиї, причому не тільки шкіру, і м'язи, але навіть око.

Біографія Редагувати

Ранні роки Редагувати

Незважаючи на офіційний титул «Вільгефорц з Роґґевену», рідним містом майбутнього чародія є Лан Ексетер, що знаходиться в Ковірі. Свого батька він ніколи не знав, а мати, залишивши його в одній з канав міста, скинула з себе всі турботи про нього.

Притулок у ДруїдівРедагувати

Там його і знаходять друїди з Ковірского Кола. Вирішивши дати притулок дитині у себе, вони рік за роком в міру його дорослішання виховують в ньому свого приймача. І бути б Вільгефорцу друїдом, що кочує від одного священного дуба до іншого, якби не якийсь друїдскій ритуал, пройшовши який, він, на свій подив, дізнається про магічні сили, що таяться в ньому з дитинства.

Вільгефорц розуміє, що один з його родичів був чарівником. Саме цей факт спровокував тоді зародження в ньому ненависті до інших магів.

Зустріч з магомРедагувати

Через деякий час він стикається з одним з представників касти чарівників. Йому не вдається приховати свої збності, і маг пропонує йому стати його учнем, а в перспективі і одним з видних представників так званого Братства, але Вільгефорц відмовляється. У грубій формі він висловлює магу все те, що він думає про чародіїв, один з яких дозволив йому бути викинутим в канаву після народження. Спокійно вислухавши його, маг видаляється, а Вільгефорц в черговий раз переконується в черствості і байдужості чарівників.

ПоневірянняРедагувати

Остаточно подорослішавши, Вільгефорц розуміє, що життя друїда вже зовсім не приваблює його, як раніше, і все більше схиляється до відходу з Круга. Прийшовши до остаточного рішення, він покидає друїдів і відправляється в самостійне життя, яке, до його розчарування, виявляється зовсім не таким, як він його собі уявляв.

Відчуваючи постійну нестачу грошей, Вільгефорц береться за будь-яку роботу, за яку можуть запропонувати нагороду. Для юнака, який відчуває постійну потребу в коштах, вже не важливо було, наскільки законною була запропонована йому робота. Зрештою, його, вже неабияк пошарпаного життям, доля приводить до роботи найманцем. Ймовірно, саме з цього часу з'являється його надприродна майстерність використання жердини в бою.

Здавалося б усталене вже життя Вільгефорца змінює чергова битва, в результаті якого він ледь не гине. Побоюючись за своє життя, Вільгефорц біжить з поля бою і стає дезертиром. Далі його життя пішло по похилій. Мародерство, зґвалтування, вбивства... Вільгефорц не гребує нічим, щоб залишитися на плаву. І протікала б його життя в подібному ключі, якби не фатальна зустріч з чарівницею в одній з далеких країн на краю світу, в яку він, як він тоді думав, закохався.

Втім, його пристрасть до неї згасла так само швидко, як і спалахнула, і незабаром Вільгефорц кидає її. У їхніх стосунках він розчаровується відразу ж, як тільки розуміє, що вона цікавиться їм тільки до того моменту, поки його особистість і харизма переважують той факт, що він не чарівник, крім того, Вільгефорц, порившись в собі, усвідомлює, що ця жінка, з її жахливим характером є, незважаючи ні на що, заміною його матері.

НавчанняРедагувати

Остаточно прийшовши до цього факту, Вільгефорц розуміє, що ту гаму почуттів, яку він відчуває до неї, можна назвати одним словом — ненависть. І цю порожнечу і почуття ущербності після їхнього розлучення він вирішує заповнити єдиним які прийшли на йому розум способом — він вирішує стати чарівником.

Ген ЛариРедагувати

Уже ставши вельми шанованою в чарівницьких колах особистістю, Вільгефорц дізнається про «ген Лари» і Старшу Кров. Детально розібравшись в цьому питанні, він розуміє, яку могутність може отримати в свої руки.

Великий ПланРедагувати

Дізнавшись, що Цірі, дочка Емгира вар Емрейса, є носієм шуканого гена, Вільгефорц починає продумувати план, який дозволив би йому заволодіти настільки бажаними силою і владою.

Відвідини ДаніРедагувати

Чародій таємно відвідує в Цінтрі спадкоємця престолу Нільфгарду, який переховується під ім'ям Дані, і пропонує йому допомогу в здобутті влади на його батьківщині, а також розповідає йому про пророцтві Ітліни і ролі, яку в ньому грає його дочка.

Отримавши згоду Емгира, Вільгефорц за допомогою своїх численних зв'язків, допомагає йому знайти нових прихильників на батьківщині. Також чарівник підказує йому ідею як може загинути Дані, а Емгир вар Емрейс зайняти своє законне місце на троні. Однак удача змінює Вільгефорц. Цірілла в останній момент залишається на Скелліге і не потрапляє в його руки, а Емгир, що втратив в організованому чарівником корабельній аварії свою дружину Паветту, швидко змінює своє ставлення до нього і розриває їх союз. Вільгефорцу доводитися відкласти свій план на невизначені терміни.

Битва під СодденомРедагувати

Через деякий час, Емгир вар Емрейс зкидає Узурпатора, та стає новим імператором Нільфгарду. Імперія нападає на Цінтру, та розпочинає Першу Північну Війну.

Отримавши на той час панівне становище в Капітулі Чародіїв, Вільгефорц приймає сторону Північних Королівств. Зрештою, у 1262 році, війна закінчується битвою під Соддененом, де Північ здобуває беззастережну перемогу, причому величезну роль в цьому відіграють двадцять два чародія, командування над якими здійснював особисто Вільгефорц з Роґґевену, що приносить йому славу героя війни і небувалий авторитет як в чарівницьких колах, так і у вирішенні питань, що стосуються долі всього Півночі.

Скориставшись своїм становищем, він домагається укладення стійкого миру між відступившим за Яругу Нільфгардом і королями Півночі. В цей же час Вільгефорц через своїх підручних Ширру і Ріенса, організовує пошуки Цірілли, але не досягає успіху, оскільки Ґеральт із Рівії відвозить її до фортеці Каер-Морен, на північ Кедвену.

Союз з НільфгардомРедагувати

Одночасно з цим, Вільгефорц укладає таємний союз з Нільфгардом і зобов'язується знищити Капітулу Чародіїв, що сильно послабило б Північ перед початком Другої Північної Війни. У Капітулі знаходяться нові союзники Вільгефорца: Артауд Терранова, Феркарт, Франческа Фіндабайр.

Пошуки ЦіріллиРедагувати

Згодом Вільгефорцу вдається відстежити Цірі до Йеннефер, яка деякий час тому перестала виходити на зв'язок з іншим магічним співтовариством. Зробивши безліч безуспішних спроб знайти її, чарівник залишає цю затію і зосереджує свою увагу на близькому Йеннефер відьмаку Ґеральті, раз у раз спливаючому в справі Цірілли.

Пошук відьмака і з'ясування у нього розташування Йеннефер, чарівник довіряє своїм підручним, сам же він тим часом організовує великий з'їзд чародіїв на острові Танедд, нібито щоб вирішити, як реагувати на те, що правителі Темерії, Реданії, Кедвена, Едірна, Лиріі і Рівії вирішили відбити у імперії захоплену Цінтру, а насправді для того, щоб втілити в життя план Вільгефорца по виконанню своїх зобов'язань перед Емгиром і по залученню на з'їзд Йеннефер.

Незабаром Ширру, відправившись в Дорьян і убивши там Кодрінгера і Фенна, натикається на згадку про дівчинку, яка як дві краплі схожою на зниклу Цірі. Її Вільгефорц вирішує використовувати в своїх цілях, щоб, відправивши її в імперію, обдурити, нехай і не надовго, Емгира вар Емрейса. Більш не цікавлячись Ґеральтом, чарівник віддає Ріенсу наказ убити відьмака, проте останній повністю провалює свою задачу і навіть компрометує свого господаря — присутня при нападі Філіппа Ейльгарт від одного з найманих вбивць з'ясовує, хто керує діями Ріенса, що згодом дозволяє їй частково саботувати план Вільгефорца зі знищення Капітула.

Бунт на ТанеддіРедагувати

На початку літа 1267 року на Танеддськом зборі, Вільгефорц з Роґґевену нарешті знайомиться з Ґеральтом із Рівії і пропонує йому приєднатися до себе, віддавши при цьому Цірі, але відьмак не погоджується. Після цього, в ніч Танеддського бунту, Філіппа та вірні Півночі чарівники за підтримки Реданської секретної служби організовують контрзаговор, і Вільгефорц зі своїми прихильниками виявляються закутими в двимеріт.

Проте, не дивлячись на несприятливі події, чарівникові вдається нейтралізувати властивості двимеріту, вигравши час, і скориставшись жертвою своєї асистентки Лідії ван Бредеворт. Тут же з'являється Йеннефер з Цірі, яка входить в транс, одночасно з цим архімагістр Тіссая де Фрьес, розчарована в чварах чарівників, нейтралізує магічний бар'єр Танедду, який не дозволяє чаклувати на острові.

З підземель острова з'являються скойа`таелі, яких пустила Франческа, зав'язується бій між магами, ельфами та реданцями. В ході магічного бою гинуть Феркарт, Радкліфф з Оксенфурт, Ген Ґедимгейт, Дрітхельм та інші, Вільгефорцу ж вдається впоратися з переважаючими силами чарівників, після чого він відправляється за Цірі, але на шляху мага встає Ґеральт. Вільгефорц знову пропонує відьмаку співпрацю, але той знову відмовляється, після чого вони вступають у двобій, в ході якого чарівник, використовуючи металевий шест, бере гору і серйозно калічить до цього моменту непереможного Ґеральта, а також ламає його меч.

В цей же час Цірі біжить в вежу Чайки, де проходить крізь портал, який переносить її в невідоме місце. Телепортація провокує вибух, через який вежа руйнується, а Вільгефорца важко ранить шматками. Незважаючи на це, чарівникові вдається телепортувати себе на корабель, що знаходиться на Безодні Седни, після чого він ховається в замку Стіґґа. В ту ж ніч війська Нільфгарду форсують Яругу, після чого починається Друга Північна Війна.

ГонінняРедагувати

Після подій Танедда, Вільгефорц відправляє Емгиру фальшиву Цірі, але імператор відразу ж зауважує заміну, після чого наказує організувати на чарівника полювання, а тому Вільгефорц виявляється в немилості як Півночі, так і Півдня. Пораненому магу нічого не залишається, як на деякий час піти з поля зору обох сторін і зосередитися на вже було початих дослідах. Завдяки неймовірним магічним здібностям йому вдається запустити процес регенерації тканин. Проте, чарівник відчуває незручності від своєї нової зовнішності, від чого часто впадає в лють. Кидаючи всі сили на пошуки Цірі, Вільгефорц проводить десятки тренувальних операцій з вилучення плацент з дівчат.

Продовження пошуків ЦіріллиРедагувати

Через деякий час на слід Вільгефорц виходить Йеннефер, яка розуміє, що після подій на Танедді останній переміщувався в Безодню Седни, а тому пливе туди, проте переоцінює свої сили. Вільгефорцу вдається захопити Йеннефер і, використовуючи її зв'язок з Ґеральтом і Цірі, він сподівається змусити її показати їх місце розташування, але вперта чародійка відмовляється показувати Цірі, а тому Вільгефорцу вдається знайти лише відьмака.

Втративши значну частину зв'язків, чарівник змушений цілком покладатися на своїх протеже Ріенса і Ширру. Він ставить перед ними два завдання: Ширру відправляється до підніжжя гір Амелл, щоб вбити Ґеральта, а Ріенс до Нільфгарду, де у начальника таємних служб де Рідо він з'ясовує, де знаходиться Стефан Скеллен на прізвисько Пугач, особистий імператорський коронер, який відправився шукати Цірі на схід імперії, і не піде за ним. Коли Скеллен виявляє шпигуючого за ним Ріенса, той за допомогою магічного пристрої Ксенофонта організовує йому розмову зі своїм майстром.

В цей же момент найнятий Стефаном мисливець за головами, Лео Бонарт, прибуває до табору коронера. У той час, поки Вільгефорц, Бонарт і Скеллен домовляються про співпрацю, Цірі, навіть незважаючи на поранення, нанесене коронером, вдається втекти, після чого вона робить невеликий стрибок у часі вперед, що робить неможливим її виявлення. В цей же час, Ширру наймає Ганзу Солов'я, щоб вбити Ґеральта і його супутників, проте це їм не вдається, тому що спочатку відьмак вдається дати відсіч бандитам, а потім друїди з лісу Каед Мюрквід за допомогою дубочудів відловлюють залишки Ганзи, в тому числі і Ширру, і запікають їх на багатті.

Після вчиненої Цірі різанини в Дун Дарі Ріенс, Скеллен і Бонарт знову виходять на слід дівчини, переслідують її і в грудні 1267 року наздоганяють на льоду озера Тарн Миру. Проте, Цірі знову тікає від них, увійшовши в портал вежі Ластівки, причому їй вдається вбити Ріенса, як і більшу частину загону Скеллена. Тих, хто вижив Бонарта, Філіна і залишки його людей, Вільгефорц переміщує в свій притулок, в замок Стіґґа.

Замок СтіґґаРедагувати

Навесні 1268 року до приємного здивування Вільгефорца, Цирі сама з'являється поблизу замку Стіґґа і добровільно здається чарівникові, сподіваючись, що в обмін на це той звільнить Йеннефер, але, з очевидних причин, цього не відбувається.

Вільгефорц вирішує проводити операцію по вилученню плаценти негайно, проте його плани перериває «ганза» Ґеральта, що увірвалася в той момент в замок. Без коливань вступивши в бій з відьмаком і звільненою ним Йеннефер, Вільгефорц з легкістю протистоїть їм обом, більш того, йому вдається знищити фізичну форму нападаючого на нього вищого вампіра, Регіса, розплавивши і «перетворивши його в скло».

Потім чарівник нейтралізує Йєнніфер і, вирішивши вступити з Ґеральт в рукопашну сутичку, матеріалізує знайомий по Танедду металевий шест, після чого з подвоєною силою нападає на відьмака, знову беручи гору в їх поєдинку.

Вже готуючись нанести вирішальний удар, Вільгефорц, однак, кілька разів промахується мимо цілі, а коли чарівник розуміє, що відьмак обдурив його ілюзією, Ґеральт уже встигає нанести йому смертельне поранення в живіт і в груди, після чого обезголовити.

Гра «Відьмак» Редагувати

  • У пролозі, якщо Ґеральт бився з Саволлою, в ході однієї із розмов з Трісс, чародійка згадує ім'я Вільгефорца.
  • Перед тим як нацькувати на Ґеральта Старших братів, Азар Явед виголосив дві фрази, які використовував Вільгефорц: «Не мочись проти вітру, нічим хорошим це не закінчиться і «цього разу ти помочився проти торнадо».
  • В одному з діалогів Ґеральта з Фальшивим Реймондом, «детектив» процитував відому цитату Вільгефорца: «Ти плутаєш небо з зірками, відбитими в поверхні ставка».
  • У грі зустрічається книга «Старша кров», автором якої є Вільгефорц з Роґґевену.

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін» Редагувати

В ході гри Вільгефорц кілька разів згадується в розмовах Ґеральта і Філіппи Ейльгарт, коли мова заходить про відновлення втрачених чарівницею очей.

Доповнення «Серця з каменю»Редагувати

У доповненні «Серця з каменю» до гри «Відьмак 3: Дикий Гін» професор окультизму і демонології Оксенфуртської Академії Преметицій Шезлок, до якого Ґеральт звертається по інформацію про природу Ґонтера О'Дімма, згадує, що у всіх Північних королівствах є тільки одна людина, яка зуміла розірвати угоду з «Паном Дзеркало» шляхом перемоги над ним в якійсь грі або випробуванні.

За відомою фанатською теорією, це може бути (а може й не бути) натяком на Вільгефорца. Прямих указівок, щоб стверджувати це, бракує.

Доповнення «Кров і Вино»Редагувати

У доповненні «Кров і Вино» до гри «Відьмак 3: Дикий Гін», Вільгефорц згадується, в основному, в розмовах Ґеральта і Регіса, який нарешті зміг відновити свою фізичну оболонку. Відьмак також відгукується про Вільгефорца, як про єдину відому йому людину, яка зуміла завдати вищому вампірові пошкодження, від яких він не зміг би відновитися самостійно.

Гра «Гвинт: відьмацька картярська гра» Редагувати

Вільгефорц (Ґвент)

Вільгефорц з Роґґевену присутній в вигляді золотої легендарної картки фракції Імперії Нільфгарду у грі «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Має спеціальну здатність, завдякий якій при викладанні на поле бою, може знищити один загін на вибір, якщо знищили ворожий загін, ворог бере картку зі своєї колоди, якщо свій, ви берете картку та граєте її.

Опис картки:

Всі ми пішки на його дошці. Відіграючи гру, правила якої ми не знаємо.

Цікаві факти Редагувати

  • Не виключено, що саме Вільгефорц з Роґґевену таємно навчав зерріканського чародія Азара Яведа.

ПриміткиРедагувати

  1. Ассистентка Вільгефорца, кохала свого наставника, проте це кохання було нерозділеним.
  2. Другим, кому це вдалося був відьмак школи Змії, Лето з Ґулети.

Галерея Редагувати

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.