Віолетта — комендантка міської стражі Кераку. Дуже незвичайним та незвичним фактом про цей гарнізон було те, що входили до нього лише жінки, одначе кожна з них була горою м'язів та з поголеною головою, через що вони здавалися більш мужніми.
Ґеральт побився з ними, коли прибув до міста, оскільки мечі, які він залишив у гарнізоні, таємниче зникли. Бійка закінчилася не найкращим чином для відьмака, але, на його щастя, вчасно прибули Ферран де Леттенхоф та Любисток, які зупинили бійку.
Пізніше, під час шторму в Кераці, хоча вона й не забула про неприємності, які відьмак завдав гарнізону, вона врятувала життя Ґеральтові, який разом з Антеєю Дерріс намагався врятувати трьох дітей, що опинилися в небезпеці.
У книгах Сапковського[]
- А от тутешній гарнізон був винятково дамський. Складався він із шістьох жінок. Вони сиділи за столом і були поглинуті підвечірком. Усі пані жадібно сьорбали з глиняних мисок щось, що плавало там у рідкому перцевому соусі.
Найвища зі стражниць, мабуть, комендантка, відсунула від себе миску, встала. Ґеральт, який завжди вважав, що бридких жінок немає, раптом відчув, що його змушують ревізувати цей погляд.
Як і всі присутні тут, стражниця була підстрижена під нуль. Волосся вже встигло трохи відрости, створюючи на лисій голові неохайну щетину. З-під розіпнутих камзолу й сорочки виглядали м’язи живота, що породжували думку про великий зашнурований рулет. Біцепси стражниці, аби залишатися в межах різницької образності, мали розмір свинячих окороків.
— Сезон гроз, ст. 22