Г'ялмар ан Крайт народився першим спадкоємцем Ярла Краха із Клану ан Крайтів, імовірно у 1248 році. Зростав поруч з батьком в родовій фортеці ан Крайтів, Каер-Трольде.
Почуття до Цірі[]
Маленька княжна Цірілла, Левеня з Цінтри, часто гостювала на островах Скелліге у свого дядька, Краха ан Крайта, батька Г'ялмара.
У віці п'ятнадцяти років Г'ялмар вважався серед хлопчаків чемпіоном цієї гри і вкрай цим пишався, поки його не перевершила Цірілла, якій ще не було дванадцяти — дівчинці вдалося зробити найдовший стрибок з усіх зроблених до неї.
Ялмар, щоб не вдарити в бруд обличчям, спробував перескочити через ще довший ряд каменів, але впав і покалічився — зламав ногу, руку, чотири ребра і розірвав обличчя.
Цірі доглядала за ним під час одужання — читала, розповідала казки, тримала за руку. Пізніше Г'ялмар заявив Краху ан Крайту, що вони з Ціріллою побралися. Крах пригрозив синові батогом з сириці і про все повідомив бабусі Цірі, королеві Каланте, яка забрала дівчинку назад в Цінтру.
Г'ялмар два дні лежав і ні з ким не розмовляв, потім спробував вкрасти човен і бігти в Цінтру, але був спійманий і відшмагати батьком. Він більше не бачився з Цірі, оскільки наступного року почалася перша війна з Нільфгардом.
Війна з Нільфгардом[]
За словами Краха ан Крайта, Г'ялмар Кривогубий «знайшов іншу оказію стати чоловіком» — приєднався до добровольців з островів, які вирушили на Континент, і бився в декількох кривавих битвах: в Марнадалі, під Цінтрою і під Содденом. Пізніше Г'ялмар ходив в морські набіги до нільфгардських берегів, вважаючи, що Цірі мертва, і намагаючись таким чином помститися за загиблу «наречену».
Коли Йеннефер вирушила на Безодню Седни, Г'ялмар Кривогубий зголосився добровольцем і приєднався до команди дракара «Тамара». Йеннефер заборонила йому слідувати за собою і залишила на «Тамарі», пригрозивши прив'язати до щогли.
Г'ялмар ан Крайт був в числі претендентів на титул Короля Скелліге після смерті Брана. Щоб довести своє право на трон, він вирішив зробити великий подвиг — вбити крижаного велетня з острова Ундвік. Г'ялмар легко зібрав дружину з молодих воїнів, включаючи Фоллана і Вігі Божевільного, і відправився з ними на острів, однак експедиція була швидко розгромлена крижаним велетнем і його сиренами.
Після битви з Крижаним Велетнем Г'ялмар отримує "титул" Приборкувача Велетнів[2]. Чергове випробування для Г'ялмара було приготовано в його рідній фортеці. Під час бенкету в Каер-Трольде, частина гостей обернулась ведмедями, та влаштувала різанину в залі. Молодий воїн відразу помітив дивних гостей, які і перетворилися в тварин. Він знає де їх шукати, але в пошуках він просить допомоги відьмака Ґеральта. Якщо Білий Вовк вирішить допомогти сестрі Г'ялмара, то Кривогубий нічого не знайде.
Якщо відьмак піде з ним, то в селиші вони наздоженуть вбивць за темним і забороненим на островах ритуалом. У їхнього ватажка буде анонімний лист з вказівками того, як влаштувати різанину в замку, а також гарантія того, що він буде радником при новому королі. Цього виявилося достатньо, щоб змити клеймо ганьби з ан Крайтів, але не дозволило виявити винуватця.
В такому випадку Г'ялмар ан Крайт буде оголошений новим королем Скелліге, і надасть свою допомогу в захисті Каер-Морена і подальшої битві з Диким Гоном біля берегів Ундвіка.
Запис у щоденнику[]
Вислів "який батько, такий і син" підходить Краху і його першому сину повністю. Молодий Г'ялмар перейняв від свого батька поставу і характер, тому багато хто пророкував, що з часом він наздожене старого в отриманій честі і славі.
Надзвичайно здатний, широкоплечий фехтувальник, він мав задатки чудового воїна, і його харизма, і тенденція до майже божевільної бравурності означали, що він міг зрушити серця і славу всіх кланів Скелліге.
Всі ці риси зробили Г'ялмара очевидним вибором на роль майбутнього короля Скелліге. Таким чином, він, не вагаючись, висунув свої претензії, коли час для цього прибув і відразу ж відправився на Ундвік, щоб довести свій героїзм, борючись з легендарним Крижаним Велетнем.
Г'ялмар виконав те, що він мав намір зробити. Боровшись пліч-о-пліч з відьмаком він переміг жорстокого велетня Ундвіка.
Якщо Ґеральт обере сторону Керіс
В той час як його сестра була обрана правителем замість нього, Г'ялмар не ображався і вирішив надати їй всю свою силу, акт, який показав дивовижну політичну зрілість.
Під час обговорення подвигів Г'ялмара, безумовно, необхідно відзначити, що він, не вагаючись, підтримав Ґеральт, відповідаючи на його заклик і захистив Цірі в Каер-Морені.
Має спеціальну здатність, при виході на поле викликає Володаря Ундвіку на сторону ворога, коли той гине, Г'ялмар отримує десять балів сили.
Опис картки:
“
Краще, ніж оплакувати полеглих, вип'ємо за їхню пам'ять!
”
Примітки[]
↑Г'ялмар отримав своє прізвисько через шрами на обличчі, які з'явились у нього після спроби перевершити Левеня з Цінтри в стрибках на ковзанах через каміння.
↑У випадку, якщо Ґеральт не буде таким пихатим і не присвоїть цей титул собі
1.jpg "Ялмар (Відьмак 3)1.jpg (164 КБ)")
2.jpg "Ялмар (Відьмак 3)2.jpg (214 КБ)")
5.jpg "Ялмар (Відьмак 3)5.jpg (135 КБ)")
6.jpg "Ялмар (Відьмак 3)6.jpg (304 КБ)")
11.jpg "Ялмар (Відьмак 3)11.jpg (207 КБ)")
10.jpg "Ялмар (Відьмак 3)10.jpg (341 КБ)")
8.jpg "Ялмар (Відьмак 3)8.jpg (102 КБ)")
7.png "Ялмар (Відьмак 3)7.png (412 КБ)")
4.jpg "Ялмар (Відьмак 3)4.jpg (212 КБ)")
9.png "Ялмар (Відьмак 3)9.png (4,74 МБ)")
1.jpg "Ялмар (Ґвент)1.jpg (88 КБ)")
.jpg "Ялмар (Рендер).jpg (368 КБ)")
.jpg "Ялмар (концепт-арт).jpg (163 КБ)")
.jpg "Ялмар (Монарх).jpg (420 КБ)")
