У лігвах більшості чудовиськ жодних скарбів насправді не знайти. А ось гарпії — виняток. О, так, вони люблять блискучі речі.
— Лето, відьмак школи Гадюки
Важко сказати, що найогидніше в гарпіях і їхніх родичках — шишигах: неприємний вигляд, жахливий сморід гнилизни й пташиного посліду або крики, від яких кров холоне. Досить зауважити лише, що навіть пацюки, які щасливо живуть посеред найогидніших фекалій і покидьків, оминають гнізда гарпій.
Гарпії найчастіше гніздяться на крутих скелях або недоступних перевалах. Певний знак того, що десь поруч таке гніздо — людські й звірячі кістки, послід і пір’я.
Гарпії та шишиги полюють зграями, що налічують до двадцяти особин. Гарпії — боягузливі та обережні істоти, але вони люто боронять свої гнізда й атакують без жодних коливань, коли переважають ворога чисельно.
Під час бою вони швидко пірнають із повітря й по черзі завдають ворогу ударів, а тоді знову злітають угору. Вони здатні вбивати крилами, дзьобами й пазурами. На землі вони повільні й незграбні, тому не дуже небезпечні.