Дуен-Канелл (пол. Duén Canell) у перекладі з Старшої Мови означає «Місце Дубу» — центр Брокілону, долина що закрита кронами великих зелених дерев. Скупана в імлі й випарах, що виходять із землі, зі скель та гарячих джерел.
У книгах Сапковського[]
- Бренн стояла по коліна в густому килимі з імли.
- — Дуен-Канелл, — вказала вона рукою.
- Дуен-Канелл, Місце Дубу. Серце Брокілону.
- Ґеральт уже був тут колись. Двічі. Але не розповідав про це нікому. Ніхто б не повірив.
- Долина закрита кронами великих зелених дерев. Скупана в імлі й випарах, що виходять із землі, зі скель та гарячих джерел. Долина...
- Медальйон на його шиї злегка затремтів.
- Долина, скупана у магії. Дуен-Канелл. Серце Брокілону.
— Меч призначення, ст. 263
- У глибині долини й починався, власне, Дуен Канел — «смішні хатинки», що формою нагадували гігантські кулі омели, обліплювали стовбури та крони дерев на різній висоті, як низько, понад самою землею, так і високо, і навіть дуже високо — під самими кронами. Ґеральт також помітив кілька більших, наземних конструкцій, куренів зі сплетених, уже ще вкритих листям гілок. Бачив рух в отворах садиб, але самих дріад було майже не видно. Було їх значно менше, ніж тоді, коли був він тут минулого разу.
- — Ґеральте, — прошепотіла Цірі. — Ті хатинки ростуть. Вони мають листя!
- — Вони з живого дерева, — кивнув відьмак. — Саме так і живуть дріади, так вони й будують свої будинки. Жодна дріада ніколи не скривдить дерево, рубаючи його чи пиляючи. Вони кохають дерева. Утім вміють зробити, аби гілля росло так, щоб створити хатинку.
— Меч призначення, ст. 264-265
- — Але коли ми дістанемося до їхньої столиці, до того славетного, прихованого в пущі Дуен Канела…
- — Ми ніколи туди не дістанемося, Любистку.
- — Як це? Я думав, що… Адже ти… Адже вони дали тобі право притулку. Адже… терплять тебе…
- — Ти вжив правильне слово.
— Час погорди, ст. ???
Спочатку, розповідали дріади, не зрозуміло було, що робити. Скривавлений відьмак то кричав, то зомлівав, Аґлаїс накладала такі-сякі пов’язки, чародійка лаялася. І плакала. У те останнє Мільва не вірила абсолютно — бо ж хто бачив коли магічку, яка плаче? А пізніше прийшов наказ з Дуен Канеллу, від Срібноокої Ейтне, Пані Брокілону. Чародійку відіслати — звучав наказ володарки Лісу Дріад. Відьмака лікувати.
— Хрещення вогнем, ст. ???
Помилки перекладу[]
В книжках Меч призначення та Час погорди пишеться з одною Л, а у книзі Хрещення вогнем — з двома.