Еліза (пол. Eliza) — дружина короля Вердену, Ервила, та рідна сестра Фрейксенета.
Біографія[]
Еліза була рідною сестрою Фрейксенета, правителя баронства Хамму, що на півночі Вердену, доки не був проклятий дівчиною з помсти і перетворився в баклана.
Повіривши в народну молву про спосіб зняття чар, Еліза вирішує виткати Фрейксенету фуфайку з кропив'яного лика, в якій він і літав навколо озера, тішачи себе надією, що це йому допоможе. Порчу з Фрейксенета знімає відьмак Ґеральт із Рівії, що з'явився у місті.
Після цього вийшла заміж за короля Вердену, Ервила. Під час подій оповідання Меч призначення, мала сухоти і за словами Фрейксенета, могла незабаром померти.
У книгах Сапковського[]
- — Ти виграв. А що чути про Елізу?
- — Має сухоти, бідолашна. Довго не протягне.
- — Шкода.
- — Шкода, — підтвердив Фрейксенет байдуже, дивлячись убік.
— Меч призначення, ст. 268
Цікавості[]
- Образ Елізи засновано на однойменному персонажі казки Ганса Крістіана Андерсена — Дикі лебеді.
Примітки[]
- ↑ Формально.