Ервил (пол. Ervyll) — король Вердена, чоловік Елізи та батько трьох синів, зокрема Кістріна.
Участь у літературній Сазі[]
Під час правління Каланте, його син був обраний як потенційний кандидат в чоловіки її онуки Цірілли, що зміцнило б взаємини між королівствами. Однак дівчинка втекла, а його неприхована любов до нелюдей послужила йому поганою рекомендацією. Каланте забирає дівчинку з Вердена.
Під час Другої війни з Нільфгардом він зраджує Північ і, боячись за своє життя, відкриває браму ворожої армії. Він присягає на вірність Емгиру вар Емрейсу, тим самим зовні зберігаючи свій королівський титул та формальну незалежність країни.
Після цього його син зраджує його ж самого, вступивши в загони партизанів, що виступали на стороні півночі, від рук яких він і гине.
Помилки[]
В друкованому перекладі його ім'я пишеться в різний спосіб (принаймні в першому виданні):
- Ервил
- Ервилл
- Ервиль
- Ервіл
- Ервілл
- Еврил