Ередін Бре́акк Ґлас, відомий як «Яструб» (пол. Eredin Bréacc Glas) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським, та його адаптацій, зокрема відеоігор «Відьмак», «Відьмак 2: Вбивці Королів» та «Відьмак 3: Дикий Гін».
Ельф з Народу Вільх, Aen Elle, ватажок елітної ельфійської кавалерії, відомої як Дикий Гін, «Червоні Вершники».
Після смерті Оберона Муйркетаха, займає трон Короля Народу Вільх.
В Неверленді та інших світах Спіралі відомий під личиною Короля Дикого Гону.
Опис[]
Ім'я[]
- У п'ятому розділі книги «Володарка Озера» він представляється Ціріллі як «Eredin Bréacc Glas», проте для зручності користується більш коротким — Ередін.
- В світі Aen Seidhe Ередін відомий як ватажок кавалькади примар, Король Дикого Гону.
- У єдинорогів прийнято називати Ередіна «Яструб», що є буквальним перекладом імені Eredin зі Старшої Мови.
Зовнішність[]
- Ередін Бреакк Ґлас описується як надзвичайно високий темноволосий ельф з блідим обличчям, що нагадує хижого птаха, що повністю збігається з перекладом його імені на мову єдинорогів — «Яструб», і з гарними зеленими очима.
- Як і всі вершники Дикого Гону, він носить кіноварний малиново-казмазінний плащ і кольчугу, виготовлену з кілець неймовірно малого діаметра, завдяки чому вона облягала тіло м'яко, немов шовкова тканина.
- Під час подій першої гри, являється Ґеральту у вигляді проекції. У грі «Відьмак 3: Дикий Гін» Ередін приходить у світ відьмака у своїй справжній подобі. Має неймовірно високий зріст, його кольчуга замінена на майстерно зроблений металевий обладунок, стилізований під людський скелет, під яким ельф носить червону шкіряну броню. Його очі можуть змінюватися від сіро-сталевого, до зеленого.
Участь в літературній Сазі[]
Ередін Бре́акк Ґлас зустрічається Ціріллі після входу в Tor Zireael, в світі народу Вільх, коли Аваллак'х супроводжує її до столиці, Тір-на-Ліа. Яструб і його Дикий Гін відганяють від них табун єдинорогів, які хотіли відбити у ельфів потомка Лари Доррен. Під час знайомства Цірі з народом Ен Елле, вони бачаться ще кілька разів.
Під час однієї з таких зустрічей, Ередін пояснює дівчині, що являє собою процесія привидів і скелетів на конях, літаючих високо в небі, розповідає про викрадених зі світу відьмака людей, які слугують ельфам рабами в цьому світі.
“ | — Згадай ваші легенди. Легенди про людей, що таємниче зникли і повернулися через роки для того лише, щоб поглянути на зарослі бур'яном могили близьких. Ти думаєш, це фантазії, байки, висмоктані з пальця? Помиляєшся! Людей викрадали на цілі століття, їх забирали наїзники, яких ви називаєте Диким Гоном, Викрадені, використані, а потім відкинуті, як шкаралупа випитого яйця. | ” |
Одного дня, подорожуючи по околицях Тір-на-Ліа, Цірілла зустрічає єдинорогів, вони пропонують їй допомогу у втечі, також попереджаючи, що силу Старшої Крові не можна віддавати в руки ні Оберону, ні Кревану, ні Ередіну.
Приблизно в цей же час Яструб дає королю особливий засіб, який повинен був допомогти йому зачати дитину з Цірі. Того ж вечора дівчина збирається втекти, проте в останній раз відвідує Короля Вільх і виявляє його при смерті, отруєного засобом Ередіна.
Після цього, Король Гону переслідує Ластівку, яка мала намір втекти через пробіл в магічному бар'єрі, який оточував Тір-на-Ліа. Вони вступають у двобій на човні, що пливе по річці Easnadh, в ході якого Ередін близький до перемоги, завдяки своєму росту і майстерно володіти мечем, однак Цірі вправно користується перевагою місцевості, через що ельф не пропливає під низьким мостом і б'ється об нього потилицею, потім дівчина залишає йому рану на стегні і скидає в воду.
Проте Ередін виживає і випливає на сушу. Згодом, він з'являється в її видіннях, погрожуючи наздогнати її на Спіралі.
Гра «Відьмак»[]
Цірілла викриває себе Дикому Гону, коли приходить просто до Ередіна, щоб врятувати свого прийомного батька. Їй це вдається, вона звільняє Ґеральта від Ередіна і той потрапляє в долину біля Каер-Морену.
Проекція Ередіна переслідує відьмака під час його подорожей, насилає на нього привидів його померлих друзів, одним із яких стає привид Лео.
Останній раз, проекція з'являється після битви Ґеральта з Великим Магістром. Переможенний Яків де Альдерсберг очікував своєї смерті, як раптом перед Ґеральтом знову з'явилася проекція Короля Дикого Гону, яка вимагала душу Якова.
- Якщо Ґеральт віддає душу Якова Королю, той миттєво зникає.
- Якщо Ґеральт відмовляє Королю в проханні, той нападає на нього.
Запис у щоденнику[]
- Спектральний суверен з'явився в селі Каламутні води поблизу Визіми. Я впевнений, що його поява є передвістям лиха.
- Король Дикого Гону з'явився у видінні Великого Магістра. Тепер я знаю, що я не єдиний, кого переслідує Призначення. Примарний король шукає і Якова де Альдерсберга, і хоче, щоб його душу, можливо, навіть більше, ніж мою.
- Я боровся з Королем Дикого Гону за душу Якова де Альдерсберга — на Крижаних рівнинах я переміг його проекцію.
Пов’язані завдання[]
- Важка спадщина минулого
- Полювання на Дике Полювання
- Замерзлі відображення
Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів»[]
Ередін присутній в спогадах Ґеральта, які проливають світло на події між його уявної смертю і появою біля стін Каер-Морена, і на роль Короля Гону в них.
Яструб вперше з'являється в другому спогаді відьмака. Після того, як Ґеральт і Йеннефер виявилися на Острів Яблунь, час для них зупинився. Одного разу, безсумнівно в спробах розшукати або якось виманити Цірі, на острів напали вершники Дикого Полювання, спалили будинок і сад і, хоча Ґеральт вбив багатьох з них, забрали Йеннефер.
Білий Вовк пішов за Диким Полюванням, знайшовши спосіб повернутися на Континент. Всю осінь він переслідує Дикий Гін в його божевільній скачці на південь через Цінтру, гори Армуш, Яругу, Ангрен. У лісах Ангрена відьмак рятує від ослизга Лето з Ґулети — відьмака з Школи Гадюки, і об'єднується з ним і двома його товаришами, теж відьмаками, в гонитві за примарними вершниками.
Остання згадка спливе під час розмови із Лето з Ґулети. Відьмак згадує, як наздогнав Ередіна в Мідінваерне, день зимового сонцестояння, Полювання зупинилося під деревом шибеників в самому центрі Імперії, де вершники відбирали кращих з викрадених ними людей.
Відьмаки вступили в сутичку з воїнами Дикого Гону, які зовсім не були примарами. Попросту нездатні, через величезну їх кількості, вбити всіх вершників Ґеральт і його супутники все ж пробилися до Короля. Ґеральт запропонував свою душу в обмін на душу Йеннефер, і він погодився без вагань.
Запис у щоденнику[]
- Згідно з переказами і свідченнями очевидців, Дикий Гін викрадає людей, захоплюючи їх в божевільну скачку по небу. Особливо багатий урожай збирає воно перед початком або під час великих воєн. Такий випадок був кілька років тому в Новіграді: після появи Дикого Гону пропали безвісти понад двадцять осіб. Деяким з викрадених вдалося втекти від примарних вершників в світ людей, але їх історії були настільки неправдоподібними, що все їх визнали божевільними.
- За переказами Нордлінгів, Дикий Гін - це процесія, точніше кавалькада примарних вершників. Вони проносяться по небу, осідлавши скелети коней. Одягнені вони в проржавілі недоноски обладунків, підперезані ісшерблённимі мечами. Дикий Гін, подібно комет, є провісник війни, чому є неспростовні докази. Примарна кавалькада з'являється в пошуках нещасних жертв раз в декілька років, проте ж жнива її ніколи не були настільки багаті, як відразу перед війною з Нільфгардом. Тоді після проходу над Новіградом Дикого Полювання, в місті не дорахувалися більше двадцяти душ. Примітно, що Дикий Гін не згадують ні ельфські, ні краснолюдські перекази.
- Так що ж насправді являє собою Дикий Гін? Це вершники, здатні переміщатися з одного виміру в інший. Це кавалькада зі світу, підкореного ельфами. Духовні еманації воїнів цього народу і беруть за привидів. Гін служить могутній раіи і ще більш могутнім правителям, чиє володіння магією і майстерність в цій області нескінченно перевершує будь-які таланти чарівників-людей нашого світу.
- Примарні вершники переслідували Араміля, ельфа з паралельного світу, до Лох Муйн. Там втікачеві вдалося перевести дух. Судячи із записів, Король Гону мріє назавжди відчинити ворота між світами, щоб хаос і жах знову правили в тому числі і в наших землях.
Пов’язані завдання[]
- Вбивці королів
- Повернення пам'яті
Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]
Над світом Aen Elle нависла загроза знищення, Білий Холод знищував провінцію за провінцією. Ередін, будучи за своєю природою воїном і завойовником, прийняв найпростіше рішення — захопити світ Aen Seidhe. Зробити це він хотів за допомогою сили Цірілли, яка дозволила б широко розгорнути ворота між світами і почати масове вторгнення. Король Гону продовжує своє переслідування за Ластівкою, що тепер повернулася в наш світ.
Королю вдалося відстежити не тільки її, але ще і Йеннефер. Чародійка, що перебувала на території Нільфгарду, так само шукала свою прийомну дочку і використовувала особливу магію, яку змогли засікти навігатори Ередіна.
Король Дикого Гону вперше постає уві сні Ґеральта на початку гри. Втім він з'являється лише кілька разів: під час атаки на фортецю відьмаків і під час фінальної битв на борту Нагльфара, примарного корабля Дикого Гону. При штурмі твердині він переміг захисників і майже зумів захопити дівчину, обіцяючи їй пощадити Весеміра, але старий відьмак не хотів, що б його використовували як приманку і пожертвував собою, вдаривши кинджалом Імлеріха. Біля берегів Ундвіка Ередін, убивши Краха ан Крайта, зійшовся у фінальній сутичці з Ґеральтом із Рівії.
Король не зміг здолати одного з кращих фехтувальників Півночі і, в агонії, прохрипів: «Аваллак'х обдурив нас обох. Він підбурив нас... А сам забрав Ціріллу». З поразкою Ередіна були розбиті і Червоні Вершники, так як в Тір-на-Ліа дізналися про те, що Яструб отруїв їх попереднього короля і узурпував трон, та не надали їм допомоги.
Запис у щоденнику[]
- Ім’я короля примар з Ґеральтових жахіть тривалий час лишалося невідомим. З рештою ворог набув певної назви та форми. Шматочки інформації, які до нас долітали, повільно вимальовували образ переслідувача, а жах, якій він викликав, лише більше зростав.
Амбітний та безжальний Ередін Бреакк Ґлас був ватажком Дикого Гону, вершників з ельфського світу Aen Elle, Народу Вільх. А від недавно він став ще й королем їхнього таємничого краю, якій перебував десь в іншому просторі та часі.
Таємничими стежками, які пролягали крізь холодну порожнечу, яка розділяє наші світи, він приходив на наші землі на чолі з своєї жахливої світи, щоб захопити бідолашних жертв та забрати їх до себе як рабів.
Зараз же він полює на Ціріллу, чиєї сили він жадає. Єдиною перешкодою на йогу шляху є ніхто інший, як Ґеральт із Рівії.
- Слова Цірі пролили трохи світла на дії ватажка Дикого Гону. Домівці ельфів Aen Elle загрожує знищення, отож Ередін, керуючись натурою воїна та завойовника, вирішив розв’язати цю проблему в найпростіший спосіб — захопити наш світ. Ключем до цього мала бути сила Цірі, яка дозволила би йому влаштувати повномасштабне вторгнення.
- Впевнений в силі своєї магії та вишкілу своїх вершників Дикого Гону, Ередін без жодних вагань напав на відьмацьке осердя. Незважаючи на відчайдушну самовідданість захисників, володар Aen Elle був близьким до перемоги. Лише некерована сила Цірі змусила його відступити. Було зрозуміло, що очільник Дикого Гону навчиться на своїй поразці та наступний його напад буде нездоланним.
- Зі слів Аваллак'ха, це саме Ередін був винним у смерті попереднього правителя Aen Elle, Оберона Муйркетаха. Розкриття цього факту безумовно не принесе йому друзів та популярності серед Народу Вільх.
- Останні битва з Ередіном безумовно вартує поеми або навіть епопеї, але це наразі не на часі. Якщо стисло, то жорстокий король Дикого Гону здавався нестримним, вбиваючи кожного, хто наважився встати на його шляху, допоки той лях не заступив Ґеральт із Рівії. Двоє мечників зійшлися на облавку жахливого «Нагльфару». Боротьба була довгою та важкою, допоки відьмацький клинок не знайшов свою ціль, поклавши кінець мріям про владу та завоювання.
Так помер Ередін Бреакк Ґлас, король Дикого Гону.
Пов’язані завдання[]
- Каер-Морен
- Нільфгардський зв'язковий
- Битва в Каер-Морені
- По тонкій кризі
Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»[]
Ередін присутній у вигляді золотої картки фракції Чудовиська у «Гвинт: відьмацька картярська гра».
« | Що скажеш перед смертю? | » |
— Опис картки |
Цікавості[]
- Достеменно невідомо, чи був Оберон убитий Ередіном навмисно, або ж це був нещасний випадок. Креван визнає вину Ередіна, на цьому заснована одна з сюжетних ліній, в той час як в книгах смерть Оберона викликає у ельфа здивування:
- «— Король помер.
- Ередін миттєво придушив здивування, різко кинувся на неї, розгойдуючи човен».
— «Володарка Озера», розділ 5.
Примітки[]
- ↑ Після загадкової смерті Оберона Муйркетаха стає Королем ельфів народу Aen Elle.
- ↑ В літературному циклі не має згадок про магічні здібності Ередіна, проте в ігровій серії він вміє створювати телепорти та використовує магію бездни.