Відьмакопедія
Advertisement

Естергазі пол. Esterhazy, англ. Esterhazy — мечник та зброя із міста Фано до якого Лео Бонгарт прийшов за мечем для Цірі. Зрештою вона отримує від нього у подарунок меча — «Ластівку».

У книжках Сапковського[]

Мечник Естергазі довго дивився на Бореаса Муна, не поспішаючи з відповіддю на поставлене запитання.
— Може, Бонгарт тут і був, — сказав нарешті, граючись кістяним свищиком, що висів у нього на шиї. — А може, його тут і не було? Хтозна? Тут, моє панство, в нас майстерня, що мечі робить. На усі запитання, що мечів стосуються, я відповім охоче, швидко, повно й вичерпно. Але не бачу причин відповідати на запитання, що стосуються наших гостей і клієнтів.
Кенна витягнула з рукава хустку, вдала, що витирає ніс.
— Причина може знайтися, — сказав Нератін Чека. — Можете знайти її ви, пане Естергазі. Можу я. Хочете вибрати?
Попри деяку жіночоподібність обличчя Нератіна вміло ставати твердим, а голос — зловорожим. Але мечник тільки пирхнув, граючись свищиком.
— Вибирати між підкупом і погрозою? Не хочу. І те, й інше я вважаю вартим плювка, не більше.
— Тільки одна маленька інформація, — прокашлявся Бореас Мун. — Чи це так багато? Ми ж знайомі не від сьогодні, пане Естергазі, та й прізвище коронера Скеллена для вас не чуже…
— Не чуже, — перервав мечник. — Аж ніяк не чуже. Справи й дії, які з тим прізвищем поєднуються, нам також не чужі. Але тут ми маємо Еббінґ, королівство автономне й самоправне. Хай тільки з вигляду, але ж — все ж таки. Тому нічого ми вам не скажемо. Їдьте собі своєю дорогою. Щоб трохи підсолодити, обіцяю, що коли за тиждень чи місяць хтось почне розпитувати про вас, то почує від нас точнісінько те саме.
— Але ж, пане Естергазі
— Треба чіткіше? То прошу. Геть звідси!

Перша особиста поява Естергазі — його підхід до справ Вежа Ластівки, ст. ??

— То чому ти не показав відразу? — гарикнув мисливець за нагородами. — Я писав тобі, що бажаю чогось екстра. Може, ти вважаєш, що на кращий меч мене не стане?
— Я знаю, на що тебе стане, — сказав із притиском Естергазі. — І знаю я те не від сьогодні. А чого не показав відразу? Я ж не міг знати, кого ти приведеш до мене… на шворці, із нашийником. Не міг уявити, для кого має бути той меч і чому він має слугувати. Тепер я вже знаю все.

[...]

— Холера. Може так статися, що й справді мені не вистачить. І скільки ти за це залізо бажаєш здерти?
Естергазі деякий час мовчав. Обличчя його було непроникним.
— Я його задарма віддам, Бонгарте, — сказав нарешті глухим голосом. — У подарунок. Щоб було виконаним те, що мало виконатися.
— Дякую. — Бонгарт був явно здивований. — Дякую тобі, Естергазі. Королівський подарунок, воістину королівський… Приймаю, приймаю. І — я твій боржник…
— Ні. Меч для неї, не для тебе. Підійди, дівчино, яка носить ошийник. Придивися до знаків, що витравлені на клинку. Ти їх не розумієш, вочевидь. Але я тобі поясню. Дивися. Лінія, яку точить доля, крута, але веде до оцієї ось вежі. До погибелі, до знищення усталених цінностей, усталеного порядку. Але ото над вежею, бачиш? Ластівка. Символ надії. Візьми цей меч. Нехай буде виконаним те, що має виконатися.
Цірі обережно простягнула руку, делікатно погладила темне лезо із блискучими, наче дзеркала, краями.
— Візьми його, — сказав повільно Естергазі, дивлячись на Цірі широко розплющеними очима. — Візьми його. Візьми у руку, дівчино. Візьми…
— Ні! — крикнув раптом Бонгарт, підскакуючи, хапаючи Цірі за плече, відштовхуючи її різко й сильно. — Геть!
Цірі впала на коліна, камінці подвір’я болісно впилися у долоні, на які вона сперлася.
Бонгарт зачинив ящик.
— Ще не зараз! — загарчав. — Ще не сьогодні! Ще не надійшов час!
— Схоже на те, — спокійно погодився Естергазі, дивлячись йому в очі. — Так, скоріше за все, він ще не надійшов. Шкода.

Естергазі дарує Цірі «Ластівку», Вежа Ластівки, ст. ??

Advertisement