Заколот Фальки або повстання Фальки (пол. rebelia Falki) — криваве повстання за проводом доньки реданського короля Фріданка Ельфа, що відбулося в 1157-1159 роках.
Події[]
Фалька, була першою дитиною від шлюбу реданського короля Фріданка Ельфа та його дружини Беатрікс з Ковіру. Проте їхній шлюб проіснував не довго, і коли Фріданка звабила прекрасна Серро, він розвівся з дружиною та відіслав її з донькою подалі від себе.
Через двадцять п'ять років Фалька намірилася в щоб те не стало захопити престол, який, як вона вважала, по праву належить їй, і за підтримки деяких темерських та ковірських сил, підняла своє постання проти батька.
Незабаром боротьба за трон переросла в війну, що охопила колосальні території. Жорстокість Фальки і її прихильників увійшла в легенди, хоча швидше за все дияволиця просто перестала володіти ситуацією і була вже не в силах приборкати гнів, що вийшов з-під контролю.
Під час повстання, Фалька власноруч вбила батька, його дружину Серро і двох єдинокровних братів. Повстанці Фальки захопили в полон і уклали в замку Гоутборг вагітну реданську принцесу Ріаннону, дружину Гойдемара, наслідного принца Темерії.
Зрештою, заколот був придушений темерською армією під проводом Гойдемара, а Фалька спалена на багатті.
У книгах Сапковського[]
- Фалька була дочкою Фріданка, короля Реданії. Від шлюбу, який він розірвав, коли в око йому впала вродлива Керро, та сама, яка пізніше пригорнула дитину Лари. Зберігся документ, який розлого й у подробицях подавав причини розлучення, але зберігся також і портретик першої дружини Фріданка, ковірської шляхтички, який говорив настільки ж багато. Була то, безсумнівно, напівельфійка, але з рішучою перевагою людських рис.
- — Фалька, — продовжила за мить Еніда ан Гленна, — нагадала про себе через двадцять п'ять років, піднявши повстання і начебто власною рукою вбивши батька, Керро й двох народжених братів.
- Повстання почало поширюватися на інші країни...
- — Нільфгардські історики про те писали, — із явною насмішкою перебила її Сабріна Ґлевіссіг, — А пані Ассіре й пані Віго безсумнівно про те читали. Скорочуй, Франческа. Переходь до Ріаннони і трійні з Гоутборгу.
- — Будь ласка. Ріаннона, прийнята Керро дочка Лари Доррен, тепер уже дружина Гойдемара, короля Темерії, була випадково спіймана повстанцями Фальки й ув'язнена у замку Гоутборзі. Коли її впіймали, була вона вагітною. Замок оборонявся ще довго після того, як повстання було придушено, а Фальку страчено, але Гойдемар таки взяв його штурмом і звільнив дружину. Із трійкою дітей, двома дівчатками, які вже ходили, й хлопчиком, який тільки намагався. Ріаннон[1] була божевільною. Розлючений Гойдемар розтягнув на тортурах усіх полонених, і зі шматків їх зізнань, перериваних криками, склав загальний образ.
- — Фалька, яка вроду свою перейняла, скоріше, від ельфійської бабки, аніж від матері, широко обдаровувала своїми принадами усіх своїх «гетьманів», від шляхти до звичайних отаманів та різунів, забезпечуючи тим собі їхню вірність і лояльність. Нарешті вона завагітніла й народила дитинку, докладно у той само час, коли ув’язнена у Гоутбурзі[2] Ріаннона принесла близняток. Фалька наказала покласти своє немовля до дітей Ріаннони. Як вона начебто висловилася, гідними честі бути мамками її виродків є лише королеви, й отака доля чекає усіх коронованих самиць при новому порядку, який вона, Фалька, збудує після перемоги.
— Хрещення вогнем, ст. 278-279