— За морями, в Офірі та Занґвебарі, є білі коні у чорну смужку. Їх я також ніколи не бачив, але знаю, що вони існують. |
Занґвебар (пол. Zangwebar) — таємнича держава за морями, з різноманітною флорою та фауною.
Опис[]
Припускається, що там має бути жаркий клімат і фауна, що нагадує Африку нашого світу. Якщо так, то цілком імовірно, що там мешкають темношкірі люди.
Про неї коротко розповідає лицар Борх Три Галки. Вона так само згадується в грі Відьмак 2: Вбивці Королів, в порівнянні Дімитра з занґвебарською гієною. Також відомі двоє купців з цієї країни: Сморчок і Трюфель.
З Занґвебаром, як і з країнами пустелі Корат, Північні королівства не підтримують практично ніяких відносин.
В книжках Сапковського[]
- — Не в тому річ. За морями, в Офірі та Занґвебарі, є білі коні у чорну смужку. їх я також ніколи не бачив, але знаю, що вони існують. А золотий дракон — це створіння міфічне. Легендарне. Як-то фенікс, наприклад. Феніксів і золотих драконів немає.
— Оповідання Межа можливого зі збірки Меч призначення, ст. ??
- — Та-ак... На чому я там зупинився? — задумався Вівальді, граючись величезним, дивно огранованим кристалом аметисту, що використовувався для притискання паперу. — Ага, на кошенілі, купленій за вексель. А кредитний лист, про який я згадував, потрібен був тобі для закупівлі великого вантажу мімозової кори. Купив ти її багацько, але досить дешево, по тридцять п’ять копперів за фунт, у занґвебарського фактора, отого Трюфеля чи Сморчка. Галера увійшла до порту вчора. Й тоді все почалося.
— Оповідання Вічний вогонь зі збірки Меч призначення, ст. ??
- — Не час зараз про те, Йоахіме! Не на часі ображати й звинувачувати один одного, убиваючи клинця в нашу єдність. Мусимо бути сильні єдністю. І рішучістю. Бо неважливо, цінтрійка жива чи ні. Імператор, який одного разу принизив старі роди, буде робити те й надалі! Немає цінтрійки? То за кілька місяців буде готовий представити нам імператрицю із Зерріканії або Занґвебару! Ні, клянуся Великим Сонцем, цього ми не допустимо!
— Володарка Озера, ст. ??
Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]
При проходженні завдання Духи минулого, Лето з Ґулети використовує занґвебарську отруту для імітації власної смерті.
Ще є згадка:
- Старі люди подейкують, що в затишній печері на цьому узбережжі колись усамітнено жив найвідоміший (до Любистка) бард світу — великий Скірднег Занґвебарський, знаний від Назаїру до Драконячих Гір.
Кров і вино[]
Про чорних коней в білу смужку, які водяться в Занґвебарі згадується в розмові з іншим бранцем на кораблі, якій везе їх до Офіру.