Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
⚫ | |||
+ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
+ | |||
⚫ | |||
{{Істота |
{{Істота |
||
|Ім'я = Змора |
|Ім'я = Змора |
||
Рядок 7: | Рядок 14: | ||
|Клас = [[Примари]] |
|Клас = [[Примари]] |
||
|Види = |
|Види = |
||
− | |Тип = |
+ | |Тип = Одинаки |
|Місцезнаходження = |
|Місцезнаходження = |
||
|Імунітет = |
|Імунітет = |
||
Рядок 15: | Рядок 22: | ||
|Здобич = |
|Здобич = |
||
|Доп. трофей = |
|Доп. трофей = |
||
+ | }} |
||
⚫ | |||
+ | ==='''Доповнення [[Кров і Вино|«Кров і вино»]]'''=== |
||
− | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
− | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
: ''Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.'' |
: ''Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.'' |
||
: ''— '''Сабіна з Даля, містик і жриця культу [[Пророк Лобода|пророка Лободи]]''''' |
: ''— '''Сабіна з Даля, містик і жриця культу [[Пророк Лобода|пророка Лободи]]''''' |
||
Рядок 32: | Рядок 34: | ||
: ''Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.'' |
: ''Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.'' |
||
− | Якщо Ґеральт звільнив духа: |
+ | '''Якщо Ґеральт звільнив духа:''' |
: ''Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.'' |
: ''Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.'' |
||
− | Якщо Ґеральт знищив духа: |
+ | '''Якщо Ґеральт знищив духа:''' |
: ''Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.'' |
: ''Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.'' |
||
− | ===Пов'язані квести=== |
+ | ==='''Пов'язані квести'''=== |
* [[Коні не винні]] |
* [[Коні не винні]] |
||
+ | |||
+ | <!-- Interwiki Links --> |
||
+ | [[ru:Кошмар]] |
||
[[Категорія:Бестіарій]] |
[[Категорія:Бестіарій]] |
||
[[Категорія:Бестіарій (Відьмак 3)]] |
[[Категорія:Бестіарій (Відьмак 3)]] |
Версія за 12:20, 4 грудня 2017
Змора (пол. Zmora, англ. Umbra) — бестія, яка згадується в Сапковського та фігурує в грі «Відьмак 3».
У книгах Сапковського
- Тоді тре’ не забути їм їдла виставити у мисці за поріг або на гумно десь, бо як змори тама нічогенько не знайдуть, опівночі самі до оселі увійдуть, аби там шшось пошукати…
- — «Вежа Ластівки», ст. 408
Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»
Доповнення «Кров і вино»
Запис у бестіарії
- Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.
- — Сабіна з Даля, містик і жриця культу пророка Лободи
- На думку деяких філософів, усе, що ми робимо в житті, залишає тривалий слід на делікатній матерії наших душ. Злий учинок, зокрема велика кривда, заподіяна невинній істоті, може призвести до того, що дух грішника не знайде спокою навіть по смерті.
- Подорожуючи Туссеном, Ґеральт переконався, що в цих теоріях і народних віруваннях може бути дещиця істини. Адже він натрапив на пустельницю, яку щоночі турбував якийсь невидимий фантом.
- Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.
Якщо Ґеральт звільнив духа:
- Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.
Якщо Ґеральт знищив духа:
- Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.
Пов'язані квести
- Коні не винні