Відьмакопедія
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Змора''' ({{Lang-pl|Zmora}}, {{Lang-en|Umbra}}) — бестія, яка згадується в Сапковського та фігурує в грі [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3»]].
  +
 
==У книгах Сапковського==
 
: ''Тоді тре’ не забути їм їдла виставити у мисці за поріг або на гумно десь, бо як '''<u>змори</u>''' тама нічогенько не знайдуть, опівночі самі до оселі увійдуть, аби там шшось пошукати…''
 
: — '''[[Вежа Ластівки|«Вежа Ластівки»]], ст. 408'''
  +
 
=={{Tw3}}==
 
{{Істота
 
{{Істота
 
|Ім'я = Змора
 
|Ім'я = Змора
Рядок 7: Рядок 14:
 
|Клас = [[Примари]]
 
|Клас = [[Примари]]
 
|Види =
 
|Види =
|Тип =
+
|Тип = Одинаки
 
|Місцезнаходження =
 
|Місцезнаходження =
 
|Імунітет =
 
|Імунітет =
Рядок 15: Рядок 22:
 
|Здобич =
 
|Здобич =
 
|Доп. трофей =
 
|Доп. трофей =
  +
}}
}}'''Змора''' ({{Lang-pl|Zmora}}, {{Lang-en|Umbra}}) — бестія, яка згадується в Сапковського та фігурує в грі [[Відьмак 3: Дикий Гін|«Відьмак 3»]].
 
  +
==='''Доповнення [[Кров і Вино|«Кров і вино»]]'''===
 
 
==='''Запис у бестіарії'''===
==У книгах Сапковського==
 
: ''Тоді тре’ не забути їм їдла виставити у мисці за поріг або на гумно десь, бо як '''<u>змори</u>''' тама нічогенько не знайдуть, опівночі самі до оселі увійдуть, аби там шшось пошукати…''
 
: — '''[[Вежа Ластівки|«Вежа Ластівки»]], ст. 408'''
 
 
=={{Tw3}}==
 
===Запис у бестіарії===
 
 
: ''Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.''
 
: ''Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.''
 
: ''— '''Сабіна з Даля, містик і жриця культу [[Пророк Лобода|пророка Лободи]]'''''
 
: ''— '''Сабіна з Даля, містик і жриця культу [[Пророк Лобода|пророка Лободи]]'''''
Рядок 32: Рядок 34:
 
: ''Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.''
 
: ''Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.''
   
Якщо Ґеральт звільнив духа:
+
'''Якщо Ґеральт звільнив духа:'''
 
: ''Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.''
 
: ''Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.''
   
Якщо Ґеральт знищив духа:
+
'''Якщо Ґеральт знищив духа:'''
   
 
: ''Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.''
 
: ''Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.''
   
===Пов'язані квести===
+
==='''Пов'язані квести'''===
 
* [[Коні не винні]]
 
* [[Коні не винні]]
  +
  +
<!-- Interwiki Links -->
  +
[[ru:Кошмар]]
 
[[Категорія:Бестіарій]]
 
[[Категорія:Бестіарій]]
 
[[Категорія:Бестіарій (Відьмак 3)]]
 
[[Категорія:Бестіарій (Відьмак 3)]]

Версія за 12:20, 4 грудня 2017

Змора (пол. Zmora, англ. Umbra) — бестія, яка згадується в Сапковського та фігурує в грі «Відьмак 3».

У книгах Сапковського

Тоді тре’ не забути їм їдла виставити у мисці за поріг або на гумно десь, бо як змори тама нічогенько не знайдуть, опівночі самі до оселі увійдуть, аби там шшось пошукати…
«Вежа Ластівки», ст. 408

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»

Доповнення «Кров і вино»

Запис у бестіарії

Змора — то ніщо інше, як нечисте сумління, що його катують провина й непробачена кривда. Згрішить кум із кумою й заснути вночі не може, а потім по корчмах байки про змори чи інші мари розповідає.
Сабіна з Даля, містик і жриця культу пророка Лободи
На думку деяких філософів, усе, що ми робимо в житті, залишає тривалий слід на делікатній матерії наших душ. Злий учинок, зокрема велика кривда, заподіяна невинній істоті, може призвести до того, що дух грішника не знайде спокою навіть по смерті.
Подорожуючи Туссеном, Ґеральт переконався, що в цих теоріях і народних віруваннях може бути дещиця істини. Адже він натрапив на пустельницю, яку щоночі турбував якийсь невидимий фантом.
Ґеральт дійшов висновку, що цей фантом — змора, дух нещодавно померлого лицаря, який за життя вчинив був щось жахливе, а тепер навідував пустельницю, вимагаючи прощення. Примара пила кров жінки, систематично позбавляючи її життєвих сил. Змора являлася пустельниці в кінській подобі, бо жахливий учинок лицаря полягав у тому, що він на смерть забив власного коня. Дух лицаря своєї демонічної натури не усвідомлював.

Якщо Ґеральт звільнив духа:

Ґеральт з’ясував, що ключ до звільнення душі лицаря — вибачити його від імені пустельниці.

Якщо Ґеральт знищив духа:

Подолати змору можна срібним мечем, який бажано змастити протипримарним мастилом.

Пов'язані квести

  • Коні не винні