FANDOM


Кагір Мавр Диффрин еп Келлах, або просто Кагір — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським і його адаптацій, в тому числі відеогри «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Молодий лицар, нільфгардський граф, син сенешаля Келлаха еп Груффида і Мавр вар Анагід, дорученець імператора Емгир вар Емрейса.

Біографія Редагувати

Двічі намагався зловити Цірі. Перша спроба закінчилася невдачею, за що Кагир був ув'язнений у фортецю на два роки: Кагір вивіз дівчинку з палаючої столиці Цінтри, але в метушні Цірілла зуміла втекти від нього і приєдналася до інших біженців; згодом її прихистила родина селян, у яких її і знайшов Ґеральт. Дитина отримала неабиякий стрес, і лицар в шоломі із крилами хижого птаха нерідко приходить в її страшних снах.

Пізніше отримав від імператора другий шанс, але вже без права на помилку.

Повторна спроба захопити Цірі під час бунту на Танедді за допомогою скойат'аелів зірвалася, а сам Кагир мало не загинув від меча Цірі.

Схоплений вчорашніми соратниками [1], Кагір повинен був постати перед імперським трибуналом, але випадкове втручання Геральта позбавило графа від подібної долі. Далі Кагір допомагає Ґеральту пошуках Цірілли.

Після порятунку Ґеральта і Любистка, заарештованих за наказом командувача залишками цінтрійської армії маршала Віссегерда і засуджених на страту, Кагір, нарешті, відкрито приєднався до відьмака в його пошуках Цірілли, після битви біля мосту відносини між Ґеральтом і Кагиром пішли на лад, але відьмак все ще підозрював лицаря в зраді. Остаточно іншому Ґеральта Кагір став лише в Тусані. Загинув при штурмі замку Вільгефорца від руки Лео Бонгарта, захищаючи Цірі.

Описується Кагір, як молодий чорнявий юнак (йому немає ще й тридцяти) з красивими темно-блакитними очима. На лівій руці — шрам, що залишився після сутички з Цірі на острові Танедд при його невдалій спробі зловити дівчину. Вільно володіє Загальною мовою, хоча характерний південний акцент і видає в ньому нільфа. Не любить, коли його називають нільфгардцем (пояснюючи це тим, що в Імперії нільфгардцями прийнято називати тільки корінних жителів столиці та її околиць, а сам він з Віковаро).

  • Перше його доручення, яке полягало в тому, щоб зловити юну княжну Ціріллу з підкореної Цінтри і доставити в Нільфгард, завершилося провалом — імператор Емгир вар Емрейс розцінив це, як вчинок, гідний покарання. З волі Білого Полум'я, Пляшучого На Курганах Ворогів, син сенешаль Кеаллаха був засуджений до ув'язнення в одинокої вежі, звідки, згідно з описом із книги, міг вийти тільки на ешафот.

Тим не менш, через кілька років неволі, Кагіру представився шанс виправити свою помилку:

- Щоб все було ясно, - звернувся до нього чоловік із-за стола - знай, помилку, яку ти допустив у Цинтре два роки тому, тобі не прощено. Я надам тобі ще один шанс. Ти отримаєш ще один наказ. Від того, як ти його виконаєш, буде залежати моє рішення щодо твоєї подальшої долі.
Особа молодого лицаря навіть не здригнулося, жодне перо не шелохнулось на крилах, прикрашають притиснутий до стегна шолом.
- Я ніколи нікого не обманюю, не сулю нездійсненних надій, - продовжував чоловік - тож знай, в якійсь мірі ти можеш сподіватися тільки на те, що твоїй шиї не торкнеться сокира ката, та й то лише в тому випадку, якщо на цей раз ти знову не зробиш помилки. На повне помилування шансів у тебе мало. На те, що я забуду і прощу - ніяких.

ГалереяРедагувати

Примітки Редагувати

  1. І потай перевезений у дерев'яній труні.
Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.