Двічі намагався зловити Цірі. Перша спроба закінчилася невдачею, за що Кагір був ув'язнений у фортецю на два роки: Кагір вивіз дівчинку з палаючої столиці Цінтри, але в метушні Цірілла зуміла втекти від нього і приєдналася до інших біженців; згодом її прихистила родина селян, у яких її і знайшов Ґеральт. Дитина отримала неабиякий стрес, і лицар в шоломі із крилами хижого птаха нерідко приходить в її страшних снах.
Пізніше отримав від імператора другий шанс, але вже без права на помилку.
Схоплений вчорашніми соратниками [1], Кагір повинен був постати перед імперським трибуналом, але випадкове втручання Геральта позбавило графа від подібної долі. Далі Кагір допомагає Ґеральту пошуках Цірілли.
Після порятунку Ґеральта і Любистка, заарештованих за наказом командувача залишками цінтрійської армії маршала Віссегерда і засуджених на страту, Кагір, нарешті, відкрито приєднався до відьмака в його пошуках Цірілли, після битви біля мосту відносини між Ґеральтом і Кагіром пішли на лад, але відьмак все ще підозрював лицаря в зраді. Остаточно іншому Ґеральта Кагір став лише в Тусані. Загинув при штурмі замку Вільгефорца від руки Лео Бонгарта, захищаючи Цірі.
Описується Кагір, як молодий чорнявий юнак (йому немає ще й тридцяти) з красивими темно-блакитними очима. На лівій руці — шрам, що залишився після сутички з Цірі на острові Танедд при його невдалій спробі зловити дівчину. Вільно володіє Загальною мовою, хоча характерний південний акцент і видає в ньому нільфа. Не любить, коли його називають нільфгардцем (пояснюючи це тим, що в Імперії нільфгардцями прийнято називати тільки корінних жителів столиці та її околиць, а сам він з Віковаро).
Перше його доручення, яке полягало в тому, щоб зловити юну княжну Ціріллу з підкореної Цінтри і доставити в Нільфгард, завершилося провалом — імператор Емгир вар Емрейс розцінив це, як вчинок, гідний покарання. З волі Білого Полум'я, Танцює на Курганах Ворогів, син сенешаль Кеаллаха був засуджений до ув'язнення в одинокої вежі, звідки, згідно з описом із книги, міг вийти тільки на ешафот.
Тим не менш, через кілька років неволі, Кагіру представився шанс виправити свою помилку:
— Щоб усе було ясно, — сказав чоловік з-за столу, — знай, що помилку, яку ти зробив у цьому місті два роки тому, тобі не пробачено. Але ти отримаєш іще один шанс. Отримаєш іще один наказ. Від того, як його виконаєш, залежатиме моє рішення щодо твоєї подальшої долі.
Обличчя молодого рицаря навіть не здригнулося, не здригнулося й жодне перо на крилах, що оздоблювали спертий на стегно шолом.
— Я ніколи нікого не ошукую, ніколи не даю нікому марних надій, — продовжував чоловік. — Тож знай, що ти матимеш шанс на збереження шиї від катівської сокири, якщо, зрозуміло, цього разу не зробиш помилки. На повне помилування шанси ти маєш невеликі. На те, що я тебе вибачу й усе забуду… жодних.
.jpg "Кагір Диффрин (Гвинт).jpg (1,07 МБ)")
.jpg "Келлах Диффрин (Гвинт).jpg (943 КБ)")
