Відьмакопедія
Відьмакопедія
Advertisement

Кейлі (пол. Kayleigh) — уродженець Еббінґу, юнак з дворянського роду, що втратив всіх близьких після взяття його родового замку нільфгардськими карателями.

Характеристика[]

  • Довговолосий, з привабливим, але злим обличчям.
  • Багато хвалиться і гострий на язик, частіше за інших героїв вплутується в любовні пригоди, під час одного з них був схоплений ніссірами, врятувався завдяки допомозі Цірі (яку Хвати везли з пустелі Корат) та втручанню решти Щурів.
  • Загинув при сутичці з Бонгартом, як і решта членів банди Щури за виключенням Цірі.

Інші члени банди «Щури»[]

У книжках Сапковського[]

Скиглик розпромінився і рушив у напрямку столу, але затримався, побачивши, як товариші його втупилися у стовп, що підтримував стропила даху. Під стовпом на табуреті сидів худорлявий світловолосий молодий хлопак, дивно напружений і вигнутий. Цірі побачила, що неприродна позиція випливає з факту, що руки хлопця викручені назад і зв’язані, а шию притримує біля стовпа шкіряний пояс.
— А най мене короста обсипле, — голосно зітхнув один із Хватів, той, що тримав Цірі за комір. — Тільки-но глянь, Скиглику! Це ж Кейлі!
— Кейлі? — Скиглик схилив голову набік. — Щур Кейлі? Бути не може!
Один з ніссірів за столом, товстун із волоссям, стриженим у мальовничий чуб, розсміявся горлово.
Перша поява Кейлі. Час погорди, ст. ??
Почула тихі кроки.
— Не бійся.
Кейлі.
— Я не скажу їм, — прошепотів світловолосий Щур, стаючи навколішки й нахиляючись над нею, — про те, що тебе шукає Нільфгард. Не скажу про нагороду, яку дає за тебе префект з Амарілло. Там, у корчмі, ти врятувала мені життя. Я тобі віддячу. Чимось милим. Зараз.
Він ліг поряд із нею, поволі й обережно. Цірі намагалася скочити на ноги, але Кейлі притиснув її до постелі, рухом не різким, а сильним і рішучим. Обережно поклав їй пальці на вуста. Не було потреби. Цірі була паралізована страхом, а з перехопленого, болісно сухого горла не добула б крику, навіть якби кричати хотіла. Але не хотіла. Тиша й темрява — краще. Безпечніше. Більш по-домашньому. Приховували її страх і сором.
Вона застогнала.
— Тихо, мала, — прошепотів Кейлі, потроху розшнуровуючи їй сорочку. Повільно, лагідними рухами зсунув тканину з її плечей, а низ сорочки підтягнув вище стегон. — І не бійся. Побачиш, як воно приємно.
Цірі затряслася від дотику сухої, твердої і жорсткої долоні. Лежала нерухомо, напружена й нап’ята, сповнена страхом і потрясінням, що обезвладнювали, позбавляли волі, атакували скроні й щоки хвилями тепла. Кейлі сунув ліву руку їй під голову, підтягнув її ближче до себе, намагаючись відсунути руку, яку вона судомно стискала на подолі сорочки, даремно намагаючись стягнути його донизу. Затремтіла.
В темряві вона раптом відчула рух, струс, почула відгомін удару ногою.
— Ти здуріла, Містле? — гарикнув Кейлі, привстаючи.
— Залиш її, ти, свиня.
— Відвали. Йди спати.
— Я сказала, залиш її у спокої.
— Та чи я її турбую, га? Чи вона кричить чи виривається? Я хочу тільки пригорнути її до сну. Не заважай.
— Геть звідси, бо я тебе поріжу.
Цірі почула скреготіння кинджалу в металевих піхвах.
— Я не жартую, — повторила Містле, невиразно стаючи в темряві над ними. — Пішов до хлопців. Давай.
Кейлі всівся, вилаявся під ніс. Без слова встав і швидко відійшов
Кейлі пристає до Цірі. Час погорди, ст. ??
Кейлі прийшов до тями серед диму, пожежі й крові у сплюндрованому замку, лежачи між трупами названих батьків та їхніх родичів. Ступаючи по засланому трупами дворищі, натрапив він на Рефа. Реф був солдатом з карної експедиції, яку імператор Емгир вар Емрейс вислав на придушення повстання в Еббінґу. Був одним із тих, хто захопив і сплюндрував замок після дводенної облоги. Здобувши замок, товариші кинули Рефа, хоча Реф був живий. Але догляд поранених не входив до звичаїв різунів із нільфгардських спеціальних загонів.
Спочатку Кейлі хотів добити Рефа. Але Кейлі не бажав залишатися сам. А Рефові, як і Кейлі, було шістнадцять.
Разом вони зализували рани. Разом убили й пограбували митаря, разом пили пиво в корчмі, а пізніше, їдучи через село на трофейних конях, розкидали навколо решту пограбованих грошей, регочучи при цьому, що аж черево тріскалося.
Разом утікали від погоні ніссірів і нільфгардських патрулів.
Спогади. Час погорди, ст. ??

Помилки в літературі[]

  • Двічі його ім'я написано як Кайлі.

Примітки[]

Advertisement