Клекотун — унікальний куроліск, якого треба винищити під час Замовлення: Клекотун.
Запис у бестіарії[]
- — Чув я, що турбує вас якийсь там Клекотун?
— А так, нишкає тут ця зараза. Корів краде, кіз, та й людини не поцурається. - — Розмова, підслухана в Круковці
- Чудовисько, що не давало спокою круківчанам, виявилось особливо капосним куроліском. Не дивно, що баронова челядь не спромоглася покласти край його бешкетам. Потвора з хірургічною точністю била в артерію, спричиняючи смертельну кровотечу, — лише відьмак під дією «Ластівки» міг сподіватися вижити. А ще баронові пахолки не здогадалися збивати куроліска на землю за допомогою арбалетів чи бомб, та й Знаками користуватися не вміли. Не вміли вони й спритно втікати з-під ударів крил чудовиська, як це роблять відьмаки.
- Коли вже здавалося, що місцевому люду доведеться змиритися й жити в постійному страху, з’явився Ґеральт, і Клекотуну настав кінець.
Розмови про чудовисько[]
Доки Замовлення: Клекотун не виконано, у Круковці можна почути наступну розмову чоловіка та жінки:
- Ж — До горщику немає чого покласти. Сходив би до лісу, надер би свіжої кори.
- Ч — До лісу? Щоб Клекотун мене зжер? У жодному разі.
- Ж — Тоді скажи це дітям. Вони плачуть від голоду.
- Ч — Краще від голоду, ніж над моєю могилою.
А також розмову солдатів Барона у якій між іншим згадують Йоану:
- С1 — Гей, хлопці, міркуєте як вполювати ту бестію?
- С2 — Ти про бабу ковалиху?
- С3 — Непогана ідея. У неї ладні цицьки.
- С1 — Я про Клекотуна! Що мордує людей та наводить жах на селян.
- С3 — Показився? Деінде шукай героїв спраглих до порятунку простого люду.