Короелева Зими - персонаж ельфійських легенд з циклу книг Анджея Сапковського.
Легенда[]
Кожної зими вона подорожувала світом на санях, розкидаючи крихти льоду. Якщо крихта потрапила комусь в око чи серце, то його вже нічого не радувало, і все, крім білого, ставало йому огидним. Також, ця особа відмовиться від усього, що має і шукатиме Королеву, яку так і не знайде ніколи і помре від туги.
У книгах Сапковського[]
– Ти знаєш, що означає назва цього міста? Айдд Ґинвайль?
– Ні. Це з мови ельфів– Так. Означає «крихта льоду».
– Дивно не пасує до цієї паршивої діри.
– Серед ельфів, – шепотіла задумливо чародійка, – ходить легенда про Королеву Зими, яка під час завірюхи їздить краєм у санях, запряжених білими кіньми. Їдучи, королева сіє навколо тверді, гострі, маленькі крихти льоду, й біда тому, кому така крихта потрапить в око чи в серце. Цей хтось – пропав. Уже ніщо не зуміє його втішити, все, що не матиме білизни снігу, буде для нього мерзотним, бридким і огидним. Не зазнає він спокою, кине все й рушить за Королевою, за своїм маренням і коханням. Звичайно, він ніколи не знайде її і загине з туги. Кажуть, що тут, на тому місці, у прадавні часи трапилося щось схоже. Красива легенда, вірно?
– Ельфи все вміють перевдягти у гарні слова, – буркнув він сонно, водячи губами по її плечі.
– Це зовсім не легенда, Йен. Це красивий опис паскудного явища, яким є Дикий Гін, прокляття деяких місць
—Крихта Льоду