Ксав’є Моран та решта гномів із загону Ярпена Зігріна приєднуються до Нєдаміра та його групи, щоб знайти дракона, який з'явився в Холопіллі. У результаті пошуків виявляється золотий дракон - Віллентретенмерт. Унаслідок різних чвар у самій групі ґноми залишаються ні з чим.
Навесні 1265 року Моран у складі загону Ярпена наймається на охорону обозу Королівської служби. Проїжджаючи руїни Шерраведда, на них нападає загін Скойа'таелей. Разом зі своїм командиром Ксав’є Моран потрапляє в пастку, але з бою, що зав'язався, в результаті виходить переможцем.
У книгах Сапковського[]
— Вітаю, характернику, — сказав. — Звідки б ти не прийшов і куди б не йшов — вітаю. Хлопці! Давай сюди! Пам’ятаєш моїх хлопців, відьмаче? Ото Яннік Брасс, отой — то Ксав’є Моран, а оно Полі Дальберг і його брат Реган.
[...] Цього разу Ярпен Зігрін і четвірка його «хлопців» розпалила на біваку власне вогнище, бо зайцем, якого підстрелив Ксав’є Моран, вони не мали наміру ділитися. Для них самих їжі було на один-два укуси.
