Лео Бонгарт

Лео Бонгарт, на прізвисько «Кіт» (пол. Leo Bonhart) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським та його адаптацій, зокрема відеоігор «Відьмак», та «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра».

Професійний найманий вбивця, мисливець за головами, який працював на території північних провінцій імперії Нільфгарду.

Опис[]

Зовнішність[]

Лео Бонгарт — дуже високий і худорлявий («як гуль») немолодий чоловік із відразливою зовнішністю; зокрема, неодноразово згадуються його «нежива» усмішка і застиглий погляд «риб'ячих» очей. Неохайні вуса, сиве волосся.

З відмітних ознак — відьмачий медальйон Школи Кота — один з трьох трофейних медальйонів відьмаків, який Лео завжди носив на шиї, можливо думаючи, що він приносить удачу.^[1]

Характеристика[]

Про його минуле згадується мало: відомо, що в молодості він був солдатом, потім займався торгівлею, але пізніше, напередодні описуваних подій, вирішив заробляти полюванням за головами.

Вперше з'явився в «Хрещенні вогнем», де його найняв начальник нільфгардских спецслужб Стефан Скеллен для упіймання княжни Цірілли.

В бою використовує довгий меч і кинджал, має видатну фізичну силу, витривалість, техніку фехтування, швидкість реакції і завидне самовладання.

Участь у літературній Сазі[]

Хрещення вогнем

За замовленням барона Касадея перебив банду Щурів, за винятком Цірілли, яку мав намір передати Стефану Скеллену. Однак, в ході бою з нею був заінтригований юною відьмачкою та її фехтувальним мистецтвом, тому згодом забажав вбити її власноруч, незважаючи на плани Вільгефорца.

Обеззброївши Цірі, Бонгарт побив її, прив'язав до конов'язі і змусив дивитися на те, як він власноруч відрізає її друзям голови і оббирає їх трупи. Лео Бонгарт одягає на дівчину залізний нашийник, змушує прилюдно роздягатися в трактирі, а потім змушує Цірі битися на арені в Клермонті на потіху публіці.

Заінтригований сказаними під час пограбування баронеси Касадей словами Цірі про те, що вона вище положення, ніж будь-яка баронеса, Бонгарт вибиває з дівчини зізнання про її походження.

Коли Цірі, скориставшись плутаниною в загоні Скеллена, змогла втекти, Бонгарт переслідував її до самої Вежі Ластівки, а пізніше, справедливо розраховуючи, що Цірі повернеться, щоб помститися своїм ворогам, залишився чекати її в замку Стигга.

Коли Цірі дійсно повернулася, Бонгарт знову вступив з нею в смертельний поєдинок, вбивши також Кагіра, що намагався врятувати Цірі. Бонгарт відтіснив її в глухий кут, але, згадавши свої тренування в Каер-Морені, а саме вправи на «маятнику», Цірі перемогла і вбила свого мучителя, помстившись таким чином за себе і своїх друзів.

Гра «Відьмак»[]

У грі, згадується одним зі своїх шанувальників, теж мисливцем за головами — Жаном П’єром.

Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»[]

Лео Бонгарт присутній в вигляді золотої легендарної картки фракції Нільфгарду у грі «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра».

Має спеціальну здібність, завдяки якій при викладанні на поле, відкриває одну з ваших карток і наносить шкоду ворожому загону, рівну базовій шкоді відкритої картки.

Опис картки:

“

He would just sit there and stare at me, not saying a word. His eyes, they were… fish-like, somehow. No brows, no lashes… Just these balls of water, with a black stone sunk in each. He would devour me with those eyes in total silence. That frightened me more than the beatings.

”

Примітки[]

↑ З ним якось і пов'язане його прізвисько Кіт.

Галерея[]

[1] З ним якось і пов'язане його прізвисько Кіт.

[1]