Кажуть, кожна подорож на Скелліге закінчується пригодою. А деякі з пригод закінчуються смертю. Саме так сталося з групою острів’ян, які вирушили по скарб до певних занедбаних руїн. Виявилося, що там була мисливська територія могутнього біса, знаного як Морвудд.
Відьмак знав, що під час бою з такою потворою помилятися не можна. Хвиля недбалості — і монстр загіпнотизує своїм третім оком, а тоді пошматує зневолену жертву. Морвудд був особливо великий особень, тому логічно було припустити, що швидкі атаки йому не дуже зашкодять, а від його власних ударів порятує лише важкий обладунок або Квен.
Скеллізьких воїнів Морвудд убивав легко, але відьмак виявився не на його зуби. Біс навіть намагався втекти, та це лише трохи відтягнуло невідворотний смертельний удар срібним мечем.
Морвудд присутній у вигляді легендарної карти «Морвудд» фракції чудовиська.
«
Їв тільки нутрощі... Вибагливий.
»
— Опис картки
Цікавості[]
У книжках Сапковського це ім’я — частина повного назвиська імператора Нільфгарду (Емгир вар Емрейс, Дейтвен Аддан ін Карн еп Морвудд, Біле Полум’я, що Танцює на Курганах Ворогів).
