FANDOM


Морова діва (пол. Dziewica Moru, англ. Plague maiden) — бестія, яка фігурує в грі «Відьмак 3» і побіжно згадується в Сапковського.

У книгах Сапковського

Розповіли також трохи страшних, зловісних пліток. У кількох селах на околицях Альдерсберга дійні корови раптом почали порскати кров’ю з вимені, а на світанку в імлі бачили Діву Мору, провісницю страшної погибелі.
«Час Погорди», ст. 10
...так звана Діва Мору, або Морова Діва — уособлення морових хвороб; відповідно до народних вірувань, напередодні мору його можна побачити у вигляді надприродної істоти: Діви величезного росту, вдягнену в біле, із розпущеним волоссям; вона обходить хати, просовує у вікна та двері руки та махає на хазяїв червоною хустиною, передаючи тим морову заразу.
«Час Погорди», коментарі, ст. 312

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»

Запис у бестіарії

Хворим примарилася покрита паршами й лишаями жінка, навколо якої бігали ошалілі щури. Заспокоїлися, випивши екстракт блекоти й маку.
Записки Йоахіма фон Ґраца, головного лікаря шпиталю Вільмерія в Новіграді
У вогнищах епідемій часом бачать духа, що нагадує тяжко хвору жінку, тіло якої ледь тримається купи, у супроводі щурячого почту. Невідомо, чи ці істоти самі є джерелом зарази, чи вона просто їх приваблює, наче вогонь — метеликів. Але достеменно відомо, що їм подобаються біль і страждання, людські зойки та крики.
Існування морової діви багато хто піддає сумніву, бо ж за всю історію цієї частини континенту документально зафіксовано лише два випадки появи цих істот. Як підказує вже сама назва «морова діва», ці привиди мають жіночу подобу, але чому саме — загадка. Дехто припускає, що вони, як й інші примари, виникають унаслідок сильних емоцій, пов’язаних із певними обставинами смерті (наприклад, після тривалої й болісної хвороби).
Як битися з моровими дівами, точно не відомо. Можна виходити з того, що вони мають багато спільного з привидами. Безперечно, вони дуже небезпечні, хоча відьмацького імунітету має вистачити для захисту від зарази, що її вони переносять.

Пов'язані квести

Галерея

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.