Ольґерд фон Еверец

Ольґерд із роду Еверец^[2] герба «Дик» (пол. Olgierd z rodu Everec herbu Dzik) або Ольґерд фон Еверец (пол. Olgierd von Everec) — герой ігрової адаптації літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським, в тому числі доповнення «Серця з каменю» до відеогри Відьмак 3: Дикий Гін.

Реданський дворянин, отаман Реданської вільної компанії, елітного підрозділу реданської армії, що складався з досвідчених воїнів, знаних також як «дикуни» (польською «dzicy», від назви герба Ольґерда: «Дик», польською «herb Dzik», тобто вепр, дикий кабан; множина від слова «dzik» — «dziki», отже, назва «dzicy» не означає дослівно «вепри», а означає «дикі»).

ОписРедагувати

Зовнішність Редагувати

• Ольґерд — високий, кремезний рудоволосий чоловік, з широкими долонями, пальці унизано перснями і кільцями, носить вуса і бороду-щетину, коротко стрижене волосся з поголеними скронями і потилицею й чубом-оселедцем.
• Руки й груди Ольґерда вкрито шрамами; крім того, у фон Евереца є три великі шрами на обличчі й голові: вертикальний шрам над правою бровою, паралельний лінії бороди шрам на лівій щоці у вигляді літери «У», шрам у вигляді хрестоподібного серпа з лівого боку голови. Не виключено, що все його тіло вкрито шрамами.

ОдягРедагувати

• Одяг Ольґерда складається з розшитих чобіт, мисливських штанів, сорочки і надягнутого зверху зеленого жупана з рослинним орнаментом і фіолетовими вилогами; комір сорочки й верхнього одягу широко розстебнуто.
• Зверху жупан підперезано бежево-коричневим пасом і двома ременями, на одному з яких Ольґерд носить чудову фамільну шаблю-карабелю «Іріс», праворуч на поясі фон Евереца висить туба для паперів, спереду за поясом кинджал із вигнутою рукояткою.
• На шиї Ольґерд носить ланцюг, інкрустований рожевими коштовними каменями, що, імовірно, символізує його шляхетне походження.

Характер Редагувати

• Незважаючи на те, що з першого погляду може здатися, що Ольґерд — простий розбійник, це в корені невірне уявлення про цю людину. На відміну від інших «дикунів», йому не чужі честь, шляхетність і почуття справедливості, крім того, він цінувальник і знавець мистецтва, особливо скульптури.
• Фон Еверец дотепний, проникливий, хоча і не відрізняється особливою далекоглядністю або розважливістю. Він людина, що готова пожертвувати всім і вся на шляху до своєї мети, піти в своїх помилках до кінця, однак він також не горить бажанням стикатися з наслідками своїх рішень.

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін» Редагувати

Доповнення «Серця з каменю» Редагувати

Відьмак Ґеральт із Рівії вперше зустрічає Ольґерда, коли бере замовлення на чудовисько з каналізації Оксенфурта.

Ольґерд ділиться з Ґеральтом своїми думками щодо скульптур і дає замовлення на істоту, яка вбиває людей в каналізації Оксенфурта, запевняючи, що відьмаку не варто турбуватися про нагороду.

Спустившись у каналізацію, Білий Вовк зустрічає там свою стару подругу, Шані, і дізнається від неї про величезну жабу, яка і є замовленою потворою. Після перемоги над нею Ґеральт розуміє, що жаба була проклятою людиною, а потім непритомніє від її отрути. Опритомнівши, відьмак бачить, що перебуває в корабельному карцері, де його товариш по нещастю розповідає: вони пливуть у далекий Офір, а самого Ґеральта судитимуть і стратять за вбивство спадкоємця офірського трону.

Уночі до Ґеральта приходить Ґонтер О'Дімм і пропонує угоду: Пан Дзеркало допоможе Ґеральту втекти, а відьмак своєю чергою допоможе О'Дімму. Білий Вовк погоджується, Скляна Людина ставить йому на обличчя особливу мітку, яка підтверджує обіцянку, потім повідомляє відьмаку місце їхньої зустрічі й зникає, а корабель розбивається об скелі недалеко від Новіграда.

На суші Ґеральт відбивається від офірців, що пережили катастрофу, і приходить на місце зустрічі з О'Діммом, де той повідомляє, що у них є спільний ворог — Ольґерд фон Еверец. Ґонтер настроює відьмака проти фон Евереца, стверджуючи, що той навмисно послав Білого Вовка вбити людину, яку ще, можливо, вдалося б розчаклувати, і пропонує на знак вдячності за ту послугу допомогти йому в «вибиванні» боргу з Ольґерда.

Запис у журналі Редагувати

Я й досі не знаю, чому Ґеральт зацікавився замовленням Ольґерда фон Евереца. Нині, по довгих роках, уже не важливо, чи було це виключно користолюбство, чи до нього додалася ще й цікавість — хай би що це було, а Ґеральт вирішив відвідати горезвісного в цих краях шляхтича й уполювати страховисько з каналізації. Із самого початку Ольґерд видався Ґеральту особою непересічною. Він командував нерегулярним загоном, і підлеглі його обожнювали, хоча отаман, освічений любитель мистецтва, помітно від них відрізнявся. Та водночас Ґеральт побачив у ньому щось, чого одразу не зміг охарактеризувати, а значно згодом назвав «порожнечею, яка благала, щоб її заповнили».

Коли Ґеральт повернувся до Ольґерда, садиба, де отаман квартирував зі своєю компанією, палала. Швидко виявилося, що маєток не належав Ольґерду — ватага просто зайняла його, а потім, перебравши міри розваг, пустила з димом. Ольґерд не сварив підлеглих за їхні пустощі, але вбивство поміщика здалося йому надмірною жорстокістю, тож він наказав стяти винуватцю голову. Під час страти з’явився Ґеральт, який, втрутившись у цей гармидер, зробив неймовірне відкриття: Ольґерд фон Еверец був... безсмертний!

Та безсмертя виявилося лише першим із дивовижних відкриттів. Пан Дзеркало повідав Ґеральту, що уклав з Ольґердом угоду: в обмін на повернення втраченого впливу й багатства шляхтич пообіцяв Скляній Людині дещо дуже особисте (що саме — Ґеральт поки що не знав). Угода містила дивну умову: щоб вона вважалася виконаною, а Пан Дзеркало міг одержати те, що йому належить, він повинен був здійснити три бажання Ольґерда. Та не власноруч, а за допомогою помічника, яким став Ґеральт. Саме так відьмак і вплутався в особисту справу між могутнім безсмертним шляхтичем і таємничим Ґонтером О’Діммом.

Пов'язані квестиРедагувати

• Зло м’яко стеле...
• Сезаме, одчинися!
• Був собі чоловік і жінка
• Гуляй, душа!
• Що посієш, те й збереш

Гра «Гвинт: відьмацька картярська гра» Редагувати

Ольґерд фон Еверец присутній в вигляді епічної срібної нейтральної картки у грі «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Має спеціальну здібність, завдяки якій на початку раунду відроджується із силою меншою на два від початкової.

Опис картки:

Цікаві факти Редагувати

• Ольґерд фон Еверец — один з небагатьох персонажів в грі, хто явно представлений як саме польсько-литовсько-український дворянин десь XVI—XVII ст., а не просто як людина з невизначеного Середньовіччя: його одяг, ім'я, зброя, зовнішній вигляд, світогляд, спосіб життя нагадують шляхтичів або запорізьких козаків, а ім’я Ольґерд носив один із найславетніших литовських князів.
• Весь сюжет доповнення заснований на популярній легенді про укладення угоди з дияволом. Конкретного персонажа і історію Ольґерда взято з польського фольклору, точніше з легенди про пана Твардовського.
• Під час квесту «І жили вони довго і щасливо» в маєтку фон Евереців можна знайти закривавлений ніж, що Ґеральт прокоментує: «Ніж... У крові. Мабуть, тієї зими в Ольґерда й з'явилися шрами на руках...». Оскільки ніж знаходиться в маєтку, то, імовірно, шрами на руках завдав собі Ольґерд сам, в пориві відчаю безуспішно намагаючись вкоротити собі віку або просто бажаючи завдати собі каліцтва і біль заради спокутування своєї провини перед братом і дружиною.

Відео Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

1. ↑ Схоже, що Ольґерд володів деякими магічними здібностями, які продемонстрував в дуелі з Ґеральтом. Частина з них була укладена в шаблі фон Евереца — карабелі «Іріс». Коли Ольґерд використовує свої можливості, від його рук розходиться яскраво-червоний туман і такі ж блискавки. Також фон Еверецу якимось чином вдалося перетворити офірського принца на чудовисько.
2. ↑ Оригінальна вимова прізвища «Everec»