Плюсколець — шкіпер, якій плаває Понтаром на шкуті компанії Малатія і Грока за маршрутом від Піни до Новіграда та назад. Присутній у розділі 5 книжки Кров ельфів.
У книжках Сапковського[]
- — Гм-м-м-м… Гм-м…
- — Що знову, Плюскольцю? Журавлиний острів ми вже проминули.
- — І, хвала богам, без пригод, — зітхнув шкіпер. — Ха, пане Ґеральте, знову буде спокійний рейс, як бачу. Туман, гляньте тільки, як піднімається, а як сонце зійде, то вже й страх позаду. Потвора при сонці не показується.
- — Я аж ніяк через те не переймаюся.
- — Я думаю, — криво посміхнувся Плюсколець. — Компанія ж вам за рейс платить. Чи станеться щось, чи ні, грошики й так у капшук впадуть?
- — Питаєш, начебто не знаєш. Що воно, заздрість у тобі говорить? Що я заробляю, стоячи спершись на борт і дивлячись на чайок? А тобі за що платять? За те саме. За те, що ти є на борту. Коли все йде гладко, то роботи ти не маєш, швендяєш собі від носа до корми, шкіриш зуби до пасажирок чи намагаєшся розкрутити купців на горілку. Мене також найнято, аби я був на борту. Про всяк випадок. Безпечне перевезення, бо відьмак в ескорті. Вартість відьмака включено в ціну перевезення, вірно?
- — Ага, напевне що правда, — зітхнув шкіпер. — Компанія не втратить. Я їх добре знаю. Плаваю для них по Дельті п’ятий рік, від Піни до Новіграда, від Новіграда до Піни. Ну, то до праці, пане відьмаче. Ви спирайтеся на борт, а я піду собі пройдуся від носа до корми.
— Розділ 5. Кров ельфів, ст. ??