(Створена сторінка: == Запис у бестіарії == : ''Дівчина підійшла до ставка. Серед запашних лілій і латаття поба...) Мітка: Візуальний редактор |
(Додавання категорій) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
: ''У старих казках завжди міститься дещиця істини. Так було й у випадку легенди про королевича, перетвореного на жабу, який, за народними переказами, мешкав у каналізації під Оксенфуртом. Щоправда, дійсність була далеко не казковою, а для багатьох виявилася фатальною. Нещасні, що спустилися до каналізації в пошуках принца, зустріли не маленьку гарненьку жабку, а кровожерну бестію, яка не давала себе поцілувати, натомість залюбки жерла все живе, що потрапляло до її гидких ослизлих лап.'' |
: ''У старих казках завжди міститься дещиця істини. Так було й у випадку легенди про королевича, перетвореного на жабу, який, за народними переказами, мешкав у каналізації під Оксенфуртом. Щоправда, дійсність була далеко не казковою, а для багатьох виявилася фатальною. Нещасні, що спустилися до каналізації в пошуках принца, зустріли не маленьку гарненьку жабку, а кровожерну бестію, яка не давала себе поцілувати, натомість залюбки жерла все живе, що потрапляло до її гидких ослизлих лап.'' |
||
+ | [[Категорія:Бестіарій]] |
||
+ | [[Категорія:Бестіарій (Відьмак 3)]] |
||
+ | [[Категорія:Прокляті]] |
Версія за 16:30, 22 листопада 2017
Запис у бестіарії
- Дівчина підійшла до ставка. Серед запашних лілій і латаття побачила вона дещо незвичне — була то мала зелена жабка із золотою коронкою на голові. Дівчина, вражена вродою створіннячка, узяла його на руки й поцілувала. І жабка вмить обернулася в гарного принца, який одружився на дівчині.
- — Народна казка, автор невідомий
- У старих казках завжди міститься дещиця істини. Так було й у випадку легенди про королевича, перетвореного на жабу, який, за народними переказами, мешкав у каналізації під Оксенфуртом. Щоправда, дійсність була далеко не казковою, а для багатьох виявилася фатальною. Нещасні, що спустилися до каналізації в пошуках принца, зустріли не маленьку гарненьку жабку, а кровожерну бестію, яка не давала себе поцілувати, натомість залюбки жерла все живе, що потрапляло до її гидких ослизлих лап.