Реган Дальберг (пол. Regan Dahlberg) (англ. Regan Dahlberg) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським та його адаптацій.
У книжках Сапковського[]
- — Вітаю, характернику, — сказав. — Звідки б ти не прийшов і куди б не йшов — вітаю. Хлопці! Давай сюди! Пам’ятаєш моїх хлопців, відьмаче? Ото Яннік Брасс, отой — то Ксав’є Моран, а оно Полі Дальберг і його брат Реган.
— Кров ельфів, ст. ??
- — Полі! — хлипав Реган Дальберг, тримаючи голову брата на колінах. — Полі! Чому?
Мовчали. Усі. Навіть ті, хто знав — чому. Реган повернув до них скривлене, мокре від сліз обличчя.
— Що я матері скажу? — стогнав. — Що я їй скажу?
— Кров ельфів, ст. ??
- Спочатку ніхто не розумів, що дівчина має на увазі, на яку допомогу вона очікує. Першим уторопав Любисток. Може, тому, що знав ту легенду, бо читав колись одну з її поетизованих версій. Тож узяв на руки все ще непритомну Йеннефер. Здивувався, яка вона невеличка та легка. Заприсягнувся б, що хтось допомагає йому її нести. Присягнувся б, що відчуває біля свого плеча плече Кагіра. Кутиком ока зловив проблиск лляного волосся Мільви. Як укладав чародійку в човен, заприсягнувся б, що бачить руки Ангулеми, яка притримує борт.
- Ґноми несли відьмака, допомагала їм Трісс, притримуючи йому голову. Ярпен Зігрін аж заблимав очима, бо на мить привиділися йому брати Дальберги. Золтан Хівай заприсягнувся б, що класти відьмака в човен допомагав Калеб Страттон. Трісс Мерігольд дала б голову на відсіч, що відчуває парфуми Літти Нейд, на прізвисько Корал. А на мить побачила серед клубів туману світлі жовто-зелені очі Коена з Каер Морену.
- Отакі витівки виробляв із розумом туман, густий туман з-над озера Лох Ескалотт.
— Коли несуть вмираючого Ґеральта у човен Володарка Озера, ст. ??