Королева Ріаннона[2] (пол. Riannon) — донька трагічно загиблих Лари Доррен та Крегеннена з Лоду, а також прапрапрапрабабця Цірілли.
Керро, королева Реданії в ті часи, вдочерила її і дала їй ім'я. У віці сімнадцяти років, Ріаннона вийшла заміж за Гойдемара, короля Темерії.
Під час сумнозвісного повстання Фальки, вагітна Ріаннона була захоплена повстанцями і укладена в фортецю Гоутборг, де народила близнюків, Фіону та Амавета. Через нещастя, які звалилися на її голову, її розум помутнів.
Це не завадило Фальці підкинути їй свою власну новонароджену дочку Адель. Коли повстання було придушене, Ріаннона повернулася до чоловіка, разом з трьома дітьми. Через її божевілля, Ріаннон не змогла розповісти, хто з дітей не її.
Вона померла у віці 38 років, від горя в зв'язку зі смертю Амавета.
У книгах Сапковського[]
- — Історія Лари й Крегеннена — це історія правдива, втім зараз вона обросла настільки казковими орнаментами, що правда та мало розпізнавана. Також існують величезні розбіжності між людською й ельфійською версіями легенди, й в обох звучать шовінізм і расова ненависть. Тому я також відкину оздоби, обмежуся сухими фактами. Тож, Крегеннен з Лоду був чародієм, Лара Доррен еп Шіадал — ельфійською магічкою, Ен Северне, Відаючою, однією із загадкових навіть для ельфів носіїв Ген Іхер, Старшої Крові. Приязнь, а потім любовний зв’язок між ними спочатку з радістю привітали обома обидві раси, але скоро з’явилися і вороги, що рішуче противилися концепції поєднання людської та ельфійської магії. Як серед ельфів, так і серед людей знайшлися ті, які вважали то зрадою. Також були якісь нині вже неясні суперечки особистого характеру, заздрість і ревність. Коротко: у результаті інтриги Крегеннана було страчено. Лара Доррен, гнана й переслідувана, померла від виснаження десь на пустині, народивши дочку. Дівчинка врятувалася чудом. Прийняла її Керро, королева Реданії.
- — Перелякана прокляттям, яке наклала на неї Лара, коли Керро відмовила їй у допомозі й вигнала на мороз, — втрутилася Кейра Мец. — Якби не прийняла вона дитинку, мала б сама і весь її рід страждати від страшенних наслідків…
— Хрещення вогнем, ст. 276
- — Будь ласка. Ріаннона, прийнята Керро дочка Лари Доррен, тепер уже дружина Гойдемара, короля Темерії, була випадково спіймана повстанцями Фальки й ув'язнена у замку Гоутборзі. Коли її впіймали, була вона вагітною. Замок оборонявся ще довго після того, як повстання було придушено, а Фальку страчено, але Гойдемар таки взяв його штурмом і звільнив дружину. Із трійкою дітей, двома дівчатками, які вже ходили, й хлопчиком, який тільки намагався. Ріаннон була божевільною. Розлючений Гойдемар розтягнув на тортурах усіх полонених, і зі шматків їх зізнань, перериваних криками, склав загальний образ.
- — Фалька, яка вроду свою перейняла, скоріше, від ельфійської бабки, аніж від матері, широко обдаровувала своїми принадами усіх своїх «гетьманів», від шляхти до звичайних отаманів та різунів, забезпечуючи тим собі їхню вірність і лояльність. Нарешті вона завагітніла й народила дитинку, докладно у той само час, коли ув’язнена у Гоутборзі Ріаннона принесла близняток. Фалька наказала покласти своє немовля до дітей Ріаннони. Як вона начебто висловилася, гідними честі бути мамками її виродків є лише королеви, й отака доля чекає усіх коронованих самиць при новому порядку, який вона, Фалька, збудує після перемоги.
— Хрещення вогнем, ст. 278-279
- — Коли нарешті повідомлено було Гойдемару правду?
- — Її йому ніколи не повідомили. Не питав про неї, а нас це влаштовувало.
- — Але яке дитя було виродком Фальки ви знали?
- — Звичайно, Адель.
- — Не Фіона?
- — Ні, Адель. Померла від чуми. Диявольський виродок, проклята кров, дочка демонічної Фальки, під час епідемії, не дивлячись на протести короля, допомагала жрецям у шпиталі на підградді, рятувала хворих дітей, сама заразилася і померла. Мала сімнадцять років. Роком пізніше у її псевдобрата Амавета стався роман із графинею Анною Камени і його вбили посіпаки, найняті графом. Того самого року померла Ріаннона, прибита й зламана смертю дітей, яких вона любила. Тоді-то Гойдемар призвав нас знову. Бо ж останньою з трійні, принцесою Фіоною, зацікавився король Цінтри, Корам. Хотів її за дружину своєму синові, також Кораму, але знав плітки й не хотів женити сина на можливому виродку Фальки. Ми усім своїм авторитетом запевнили його, що Фіона дитина легальна. Не знаю, чи він повірив, але молоді припали одне одному до душі, й таким ото чином дочка Ріаннони, прапрапрабабка вашої Цірі, скоро стала королевою Цінтри.
— Хрещення вогнем, ст. 280-281
Помилки в літературі[]
У перекладі від Сергія Легези вживається різний переклад імені:
- Ріаннона — майже усюди в книжці Хрещення вогнем
- Ріаннон — у книжці Вежа Ластівки (4 різи) та як частина повного імені Цірі (Цірілла Фіона Елен Ріаннон) у книжках Час погорди та Володарка Озера.
Примітки[]
| Правителі Темерії | |||
|---|---|---|---|
| Королі |  
| ||
| Дезмод • Ґеддес • Ґардік • Ґойдемар • Седрік Темерський • Ґріффін Темерський • Меделл • Фольтест | |||
| Королеви і принци-консорти | |||
| Адда з Цідаріса • Вініфріда • Вульпія з Брюґґе • Беренґарія Тиссен • Б'єнвеню Ла Лув • Клариса Туссенська • Раґбард з Елландеру • Ріаннона • Гуго з Рівії • Санція з Соддену | |||
| Інші члени королівської династії | |||
| Марія Пульхерія • Летіція Шарбоне • Амавет • Фіона • Адда Темерська • Принцеса Адда • Буссі Ла Валетт • Анаїс Ла Валетт | |||
| Правителі Реданії | |||
|---|---|---|---|
| Королі | 
| ||
| Самбук • Радовід I Великий • Дамбор Чорний • Вестибор Гордий • Радовід II Мореплавець • Радовід III Сміливий • Візімір I Старий • Фріданк Ельф • Радовід IV Лисий • Геріберт Сварливий • Візімір II Справедливий • Радовід V Лютий | |||
| Королеви | |||
| Марія Пульхерія з Темерії • Кайтлін з Кедвену • Цірра з Цінтри • Вівіана з Лирії • Беатрікс з Ковіра • Серро • Рамона Тіссен • Фіаметта з Цідарісу • Діана де Сент-Віллерс • Гедвіга з Маллеори • Адда Біла | |||
| Інші члени королівської династії | |||
| Фалька • Гельмульт • Денхард • Ріаннона • Даліміра з Реданії • Міллегарда | |||
