Відьмакопедія
Advertisement

Ріенс (пол. Rience) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським і його адаптацій, в тому числі відеогри Гвинт: відьмацька картярська гра.

Один з найближчих прихильників Вільгефорца і за сумісництвом чародій-ренегат, якого вигнали з академії Бан Ард за крадіжку.

Опис

Зовнішність

  • Зовні неприємний тип з темними вогкими очима, досить потужного складу.
  • Має на обличчі сильний опік після «зустрічі» з Йеннефер.

Характер

  • Якщо шеф Ріенса, Вільгефорц, досить жорстока людина, проте імпозантний чоловік не без певних позитивних якостей, то його учень Ріенс — садист і боягуз, який обожнює дивитися, коли комусь роблять боляче.

Біографія

Кедвенський шпигун

Завербований кедвенською розвідкою для роботи на території Нільфгарду. Закінчивши навчання і підготовку, залишив своїх «роботодавців» і сховався на території тієї самої імперії.

Волею доль зіткнувся лицем до лиця з Вільгефорцем. Останній, в свою чергу по достоїнству оцінивши якості Ріенса, запропонував йому роботу і навчання магії.

Пошуки Цірілли

Незважаючи на те що Ріенс є магом-неуком, він володіє практичною магією і, мабуть, таємно навчався Вільгефорцом. У пошуках Цірі спочатку вирізав сім'ю кметів з Заріччя, потім закатував до смерті одного з друїдів, які її прихистили, а в підсумку вийшов на Любистка, якого намагався випитати про Цірі спочатку словами, а потім силою; Любистка врятувала Йеннефер, перебивши спільників Ріенса.

Полюючи за Цірі і вилікувавшись від опіків у лікаря Мірмана в Оксенфурті, він попутно двічі робить спробу вивести з гри Ґеральта, насилаючи на нього найманих вбивць — братів Мішеля і зграю відомого Професора, однак ті зазнали невдачі і були вбиті відьмаком.

Ґеральту вдалося вийти на слід Ріенса і захопити його, але тому (завдяки втручанню Філіппи Ейльгарт) в черговий раз вдалося втекти.

Бунт на Танедді

Пізніше Ріенс, таємно прибувши на кораблі Кагіра на острів Танедд під час Збору, разом із скойа'таелями на чолі з Ісенгрімом брав участь у бунті чарівників; після розгрому змовників втік звідти, скориставшись заздалегідь заготовленим порталом.

Продовжуючи пошуки Цірі, Ріенс, скориставшись шапкою-невидимкою, стежив за загоном Скеллена, проте ясновидиця Веда Сельборн змогла прорахувати його і розповіла Скеллену про стеження. Люди Скеллена захопили Ріенса. Злякавшись тортур, той влаштував розмову Скеллена і Бонгарта зі своїм господарем[1], в ході якого Вільгефорцу вдалося залучити Скеллена і Бонарта на свою сторону.

Смерть

Загинув від рук, а точніше, від ніг, ще точніше, від ковзанів Цірі. Ковзанами дівчина обрізала пальці, якими Ріенс судомно чіплявся за край ополонки.

У книгах Сапковського

– Мун... Ви-ви-ви... витя-я-я-гни... ме-е-ене... – прогавкав Рієнс, лежачи підборіддям на льоду. Він викинув обидві руки на лід, намагаючись вчепитися нігтями, але всі нігті вже були зірвані. Він розчепірив пальці, намагаючись вхопитися за закривавлений лід долонями і подушечками пальців. Бореас Мун дивився на нього і відчував впевненість, жахливу впевненість...
Скрип ковзанів вони почули в останній момент. Дівчина наближалася з неймовірною швидкістю, прямо-таки розпливаючись в очах. Вона під'їжджала по самому краю льоду, вже мчала по обрізу тріщини.
Ріенс скрикнув. І захлинувся щільною, свинцевою водою. І зник.
На льоду, точно по рівненькому сліду ковзанів, залишилася кров. І пальці. Вісім пальців. Бореаса Муна з потрохами вивернуло на лід.

Примітки

  1. Зробивши це за допомогою магічного пристрою «ксенооко».
Advertisement