— Від кого ви? З якої командо? — гавекар, як будь-який серйозний торговець, не давав себе збити відчуженістю і маломовністю клієнтів. — Від Койннеаха Де Рео? Від Ангуса Брі-Крі? Чи, може, від Ріордаїна? Ріордаїн, я знаю, тиждень тому під корінь витяв королівських комірників, що їхали підводами, а у підводах була зібрана данина. Монетою, не зерном. А я за плату не беру ані зерна, ані дьогтю, ані лахів, кров’ю поплямованих, а з трофеїв візьму тільки чи норку, чи соболя із горностаєм. Але наймиліша мені монетка, камінчики й коштовності! Якщо маєте, то можемо й поторгувати! А товарчик у мене — перший сорт! Evelienn vara en ard scedde, ell’ea, розуміє ельф?
Цивільний дав знак. Фаойльтіарну пхнули під стовп, під балку, через яку перекинули мотузку. До мотузки почали прив’язувати залізний гак. Ріордана та Ангуса посадовили на двох поставлених на глинобитній підлозі табуретах.
– Пане Ріордан, пане Брі Крі, – холодно промовив цивільний. – Ви обидва потрапили під амністію. Суд постановив виказати вам ласку… Утім, справедливість мусить здійснитися, – додав, не дочекавшись реакції. – А за те, аби так сталося, заплатили родини тих, кого ви повбивали, панове. Вирок винесено.
Ріордан та Ангус не зуміли навіть скрикнути. Ззаду накинули їм на шию петлі, придавили, разом із табуретами перекинули, потягли підлогою. Коли скутими руками вони дарма намагалися зірвати шнурки, що врізалися в тіло, кати всілися їм на груди. Блиснули та вдарили ножі, бризнула кров. Тепер навіть петлі не могли заглушити їхнього крику, виску, від якого ставало дибки волосся.?
.png "Ріордаїн (Гвинт1).png (493 КБ)")
.jpg "Ріордаїн (Гвинт2).jpg (36 КБ)")