Запис у бестіарії[]
- Не звикла брехати. Не звикла й убивати без причини.
- — Сальма, суккуб
- Розслідуючи таємничі смерті новіградських вартових, відьмак дізнався, що відповідає за них суккуб на ім’я Сальма. Це було дивно, адже суккуби зазвичай не коять холоднокровних навмисних убивств. Хоча й безпечними їх не назвеш: часом вони вбивають ненавмисно, охоплені нестримним екстазом. Інколи ж убивають вони для самозахисту: хоча вище пояса вони й нагадують ніжних дівчат, та силу мають неабияку, ще й невразливі до вогню (а отже, і до Знака Іґні). Відьмаки часто мусять вирішувати, на що ж заслуговує це чудовисько, яке не бажає людям зла, але таки часто їх кривдить, — на смерть чи милосердя?
Ґеральт відпустив Сальму:
- Саме з такою дилемою стикнувся Ґеральт із Рівії. Зрештою він повірив Сальмі та відпустив її — але ніяк не міг позбутися відчуття, що пошкодує про це рішення.
Ґеральт убив Сальму:
- Саме з такою дилемою стикнувся Ґеральт із Рівії. Суккуб Сальма стверджувала, що вбивала з необхідності, не мала вибору. Відьмак вибір мав і вибрав те, що вважав меншим злом, — убив суккуба.