Відьмакопедія
(Створена сторінка: {{Races |title1=Стучак |image1=thumb|263x263px |caption1= |назви=кнакер, коблинай, полтердак, к...)
 
Немає опису редагування
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 11: Рядок 11:
 
|висота=Вище, ніж люди
 
|висота=Вище, ніж люди
 
|колір_шкіри=Покрита хутром
 
|колір_шкіри=Покрита хутром
|колір_волосся=Разний
+
|колір_волосся=Різний
|колір_очей=Разний
+
|колір_очей=Різний
 
|відмінні_риси=
 
|відмінні_риси=
}}'''Стучак''', званий також '''кнакер''', '''коблинай''', '''полтердак''', '''карконіс''', '''рюбезаль''', '''скарбник''' чи '''пустунник''' ({{Lang-pl|Pukacz}}) — є різновидом кобольда, якого, все ж, стучак розміром та зростом і силою значно перевищує.
+
}}'''Стучак''', званий також '''кнакер''', '''коблинай''', '''полтердак''', '''карконіс''', '''рюбезаль''', '''скарбник''' чи '''пустунник''' ({{Lang-pl|Pukacz}}) — є різновидом кобольда, якого, все ж, стучак розміром та зростом і силою значно перевищує.
   
 
==Опис==
 
==Опис==
Зазвичай стучак. носить величезну бородиську, яку кобольди носити не звикли. Живе стучак у штольнях, шахтах, щілинах, ущелинах, темних ямах, усередині скель, у всіляких гротах, печерах та кам’яних пустотах. Там, де живе, завжди приховані у землі багатства, як то самородки, руди, карбон, сіль чи скельна олія.
+
Зазвичай стучак носить величезну бородиську, яку кобольди носити не звикли. Живе стучак у штольнях, шахтах, щілинах, ущелинах, темних ямах, усередині скель, у всіляких гротах, печерах та кам’яних пустотах. Там, де живе, завжди приховані у землі багатства, як то самородки, руди, карбон, сіль чи скельна олія.
   
 
Тому стучак часто можна і в копальнях надибати, особливо в покинутих, але і в тих, що працюють, показатися він може. Злостивий він бешкетник і шкідник, прокляття і справжній бич божий для гірників і шахтарів, яких стучак, розігравшись, у манівці заводить, стуканням об скелі морочить та лякає, ходники рушить, гірничий інструмент та усіляку худобу краде й псує та й з-за рогу палицею по лобі тріснути — також не проти.
 
Тому стучак часто можна і в копальнях надибати, особливо в покинутих, але і в тих, що працюють, показатися він може. Злостивий він бешкетник і шкідник, прокляття і справжній бич божий для гірників і шахтарів, яких стучак, розігравшись, у манівці заводить, стуканням об скелі морочить та лякає, ходники рушить, гірничий інструмент та усіляку худобу краде й псує та й з-за рогу палицею по лобі тріснути — також не проти.

Версія за 20:30, 22 квітня 2018

Стучак, званий також кнакер, коблинай, полтердак, карконіс, рюбезаль, скарбник чи пустунник (пол. Pukacz) — є різновидом кобольда, якого, все ж, стучак розміром та зростом і силою значно перевищує.

Опис

Зазвичай стучак носить величезну бородиську, яку кобольди носити не звикли. Живе стучак у штольнях, шахтах, щілинах, ущелинах, темних ямах, усередині скель, у всіляких гротах, печерах та кам’яних пустотах. Там, де живе, завжди приховані у землі багатства, як то самородки, руди, карбон, сіль чи скельна олія.

Тому стучак часто можна і в копальнях надибати, особливо в покинутих, але і в тих, що працюють, показатися він може. Злостивий він бешкетник і шкідник, прокляття і справжній бич божий для гірників і шахтарів, яких стучак, розігравшись, у манівці заводить, стуканням об скелі морочить та лякає, ходники рушить, гірничий інструмент та усіляку худобу краде й псує та й з-за рогу палицею по лобі тріснути — також не проти.

Але підкупити його можна, аби не розбишакував надміру: покласти де у ходнику темному чи у шахті хліба з маслом, в’яленого овечого сиру, шмат копченого м’яса — проте краще за все горнятко оковитої, бо на те стучак страшенно ласий.