Стучак, званий також кнакер, коблинай, полтердак, карконіс, рюбезаль, скарбник чи пустунник (пол. Pukacz) — є різновидом кобольда, якого, все ж, стучак розміром та зростом і силою значно перевищує.
Опис
Зазвичай стучак. носить величезну бородиську, яку кобольди носити не звикли. Живе стучак у штольнях, шахтах, щілинах, ущелинах, темних ямах, усередині скель, у всіляких гротах, печерах та кам’яних пустотах. Там, де живе, завжди приховані у землі багатства, як то самородки, руди, карбон, сіль чи скельна олія.
Тому стучак часто можна і в копальнях надибати, особливо в покинутих, але і в тих, що працюють, показатися він може. Злостивий він бешкетник і шкідник, прокляття і справжній бич божий для гірників і шахтарів, яких стучак, розігравшись, у манівці заводить, стуканням об скелі морочить та лякає, ходники рушить, гірничий інструмент та усіляку худобу краде й псує та й з-за рогу палицею по лобі тріснути — також не проти.
Але підкупити його можна, аби не розбишакував надміру: покласти де у ходнику темному чи у шахті хліба з маслом, в’яленого овечого сиру, шмат копченого м’яса — проте краще за все горнятко оковитої, бо на те стучак страшенно ласий.