Відьмакопедія
Advertisement

Sub-Pages:


Дівчата захихотіли, а Тея, склавши губи наче для поцілунку, підморгнула — на її татуйованому обличчі це справляло жахливе враження.

Тея[1] (пол. Tea) — зерріканська войовниця, другорядний персонаж оповідання «Межа можливого».

Характеристика[]

Зерріканська войовниця, що супроводжує на пару з Веєю золотого дракона, який подорожує в образі лицаря Борха на прізвисько Три Галки.

  • Природжений воїн із відмінними навичками володіння шаблями які вона носить за спиною.
  • Має буйний і задерикуватий характер, що укупі з її привабливим тілом і любов'ю до провокацій є страшною сумішшю.
  • За традиціями своєї країни на обличчі має татуювання з малюнком у вигляді синіх смуг, що, очевидно, виконують роль бойової розмальовки.
  • На тілі носить шкуру рисі, укріплену кольчугою.

У книгах Сапковського[]

З-за руїн м'яким упевненим кроком вийшли дві молоді дівчини. Натовп одразу розступився, відсахнувся, порідшав. Обидві дівчини посміхнулися, блискаючи зубами, примружуючи очі, з кутиків яких бігли до вух широкі сині смуги татуювань. На міцних стегнах, що видніли з-під рисячих шкір, та на голих зграбних руках вище кольчужних рукавичок грали м'язи. З-за плечей, також захищених кольчужками, стирчали руків'я шабель.

* * *

Гей, почекай, – сказав. – Ти дещо забув.
Про що, мосьпане?
Ти підняв на мене ніж.
Одна з дівчат, та, що вища, раптом хитнулася на широко розставлених ногах і розвернулася. Шабля, вихоплена невідомо коли, різко просвистіла в повітрі. Голова прищавого злетіла і по крутій дузі впала у зяючий провал, ведучий в підземелля. Тіло швидко і важко, як зрубаний стовбур, звалилося на цегляний бій. Натовп ахнув. Друга дівчина, тримаючи руку на руків'ї шаблі, спритно обернулася, захищаючи тил. Це було ні до чого. Люди, спотикаючись і перекидаючись на руїнах, мчали що було сил до містечка. Попереду поважними стрибками мчав солтис, всього на кілька сажнів випереджаючи величезного різника.
Прекрасний удар, – холодно прокоментував білоголовий, рукою в чорній рукавичці прикриваючи очі від сонця. – Прекрасний удар зерриканською шаблею. Схиляю голову перед спритністю і красою вільних войовниць. Я – Ґеральт із Рівії.
А я, – незнайомець у коричневій накидці вказав на груди, де красувався вицвілий герб у вигляді трьох чорних птахів, що сидять рядочком на однотонному золотому полі, – Борх на прізвисько Три Галки. А це мої дівчатка, Тея і Вея. Так їх називаю я, об їх справжні імена можна язик зламати. Обидві, як ви здогадалися, зерриканки.
Якщо б не вони, я, схоже, залишився б і без коня, і без майна. Дякую вам, войовниці. Дякую і вам, благородний пан Борх.
Три Галки. І ніяких панів. Тебе що-небудь тримає в тутешніх краях, Геральт з Ривії?..

Інші появи[]

В коміксі[]

  • Персонаж присутній в коміксі «Межа можливого».

Галерея[]

Примітки[]

  1. Прізвисько, яке їй дав Борх Три Галки.
Advertisement