- Головна
- Кіно
“ | Дівчата захихотіли, а Тея, склавши губи наче для поцілунку, підморгнула — на її татуйованому обличчі це справляло жахливе враження. | ” |
Тея[1] (пол. Tea) — зерріканська войовниця, другорядний персонаж оповідання «Межа можливого».
Характеристика[]
Зерріканська войовниця, що супроводжує на пару з Веєю золотого дракона, який подорожує в образі лицаря Борха на прізвисько Три Галки.
- Природжений воїн із відмінними навичками володіння шаблями які вона носить за спиною.
- Має буйний і задерикуватий характер, що укупі з її привабливим тілом і любов'ю до провокацій є страшною сумішшю.
- За традиціями своєї країни на обличчі має татуювання з малюнком у вигляді синіх смуг, що, очевидно, виконують роль бойової розмальовки.
- На тілі носить шкуру рисі, укріплену кольчугою.
У книгах Сапковського[]
- З-за руїн м'яким упевненим кроком вийшли дві молоді дівчини. Натовп одразу розступився, відсахнувся, порідшав. Обидві дівчини посміхнулися, блискаючи зубами, примружуючи очі, з кутиків яких бігли до вух широкі сині смуги татуювань. На міцних стегнах, що видніли з-під рисячих шкір, та на голих зграбних руках вище кольчужних рукавичок грали м'язи. З-за плечей, також захищених кольчужками, стирчали руків'я шабель.
* * *
- – Гей, почекай, – сказав. – Ти дещо забув.
- – Про що, мосьпане?
- – Ти підняв на мене ніж.
- Одна з дівчат, та, що вища, раптом хитнулася на широко розставлених ногах і розвернулася. Шабля, вихоплена невідомо коли, різко просвистіла в повітрі. Голова прищавого злетіла і по крутій дузі впала у зяючий провал, ведучий в підземелля. Тіло швидко і важко, як зрубаний стовбур, звалилося на цегляний бій. Натовп ахнув. Друга дівчина, тримаючи руку на руків'ї шаблі, спритно обернулася, захищаючи тил. Це було ні до чого. Люди, спотикаючись і перекидаючись на руїнах, мчали що було сил до містечка. Попереду поважними стрибками мчав солтис, всього на кілька сажнів випереджаючи величезного різника.
- – Прекрасний удар, – холодно прокоментував білоголовий, рукою в чорній рукавичці прикриваючи очі від сонця. – Прекрасний удар зерриканською шаблею. Схиляю голову перед спритністю і красою вільних войовниць. Я – Ґеральт із Рівії.
- – А я, – незнайомець у коричневій накидці вказав на груди, де красувався вицвілий герб у вигляді трьох чорних птахів, що сидять рядочком на однотонному золотому полі, – Борх на прізвисько Три Галки. А це мої дівчатка, Тея і Вея. Так їх називаю я, об їх справжні імена можна язик зламати. Обидві, як ви здогадалися, зерриканки.
- – Якщо б не вони, я, схоже, залишився б і без коня, і без майна. Дякую вам, войовниці. Дякую і вам, благородний пан Борх.
- – Три Галки. І ніяких панів. Тебе що-небудь тримає в тутешніх краях, Геральт з Ривії?..
Інші появи[]
В коміксі[]
- Персонаж присутній в коміксі «Межа можливого».
Галерея[]
Примітки[]
- ↑ Прізвисько, яке їй дав Борх Три Галки.