Ґесо (пол. Geso, англ. Geso) — провінція Імперії Нільфгард. Розташована на захід від гір Тір Тохайр поруч з Метинною і Еббінгом. Вельда утворює природний південний кордон з Маехтою.
Геральдика[]
Герб для Ґесо фактично ніколи не був описаний в книгах. Даний герб був розроблений фахівцем в геральдиці і знавцем Відьмака Mboro.
Міста, селища і фортеці[]
У книгах Сапковського[]
- Врятована єдинорогом в пустелі Корат, в Ґесо потрапляє Цірі, де її з полону визволяють Щурі.
- Ґіселер дезертирував з армії. Скоріше за все, була то армія володаря з Песо[1], який уклав союз із повстанцями з Еббінґу. Скоріше за все. Ґіселер не дуже знав, куди саме забрали його вербувальники. Був тоді п’яним у шток. Коли протверезів і отримав на муштрі перших батогів від сержанта, здимів. Спочатку бродив на самоті, але коли нільфгардці розгромили конфедерацію повстанців, у лісах аж зароїлося від інших дезертирів й утікачів. Утікачі швиденько згуртувалися у банди. Ґіселер пристав до однієї з
— Час погорди, ст. 140
- Містле була єдиною, що вижила. З рову, до якого її кинули, голу, укриту синцями, мерзотою, брудом і засохлою кров’ю, витягнув її Ассе, син сільського коваля, який вистежував нільфгардців уже третій день, ошалілий від бажання помсти за те, що мародери зробили з його батьком, матір’ю і сестрами і на що йому довелося дивитися, сховавшись у коноплях.
- Усі вони зустрілися на святкуванні Ламмаса, Свята Жнив, в одному з сіл в Ґесо. Війна й злидні ще не заволоділи повною мірою краєм над Верхнім Вельдом — селяни традиційно, із гучними розвагами й танцями, святкували початок Місяця Серпа.
— Час погорди, ст. 150
Цікавості[]
- Ґесо відомо високим рівнем злочинності, яскравий тому приклад — банда «Щури», до якої також входила Цірі.
Примітки[]
- ↑ Найімовірніше в книжці помилка та це має бути Ґесо (Видання 2016 року).
Імперія Нільфгард | |
---|---|
Імперія і провінції | |
Імперія Нільфгард Аттре • Віковаро • Ґеммера • Ґесо • Їмлак • Маг-Турґа • Метінна • Маехт • Назаїр • Рован • Туссен • Цінтра • Еббінґ • Етолія |