Ґесо

Ґесо на мапі

Ґесо (пол. Geso, англ. Geso) — провінція Імперії Нільфгард. Розташована на захід від гір Тір Тохайр поруч з Метинною і Еббінгом. Вельда утворює природний південний кордон з Маехтою.

Геральдика

Герб для Ґесо фактично ніколи не був описаний в книгах. Даний герб був розроблений фахівцем в геральдиці і знавцем Відьмака Mboro.

Міста, селища і фортеці

• Амарильо
• Друі
• Сарда
• Тиффія
• Фен Аспра
• Глисвен
• Лоредо
• Нова Кузня
• Ревнощі

У книгах Сапковського

• Врятована єдинорогом в пустелі Корат, в Ґесо потрапляє Цірі, де її з полону визволяють Щурі.

Ґіселер дезертирував з армії. Скоріше за все, була то армія володаря з Песо, який уклав союз із повстанцями з Еббінґу. Скоріше за все. Ґіселер не дуже знав, куди саме забрали його вербувальники. Був тоді п’яним у шток. Коли протверезів і отримав на муштрі перших батогів від сержанта, здимів. Спочатку бродив на самоті, але коли нільфгардці розгромили конфедерацію повстанців, у лісах аж зароїлося від інших дезертирів й утікачів. Утікачі швиденько згуртувалися у банди. Ґіселер пристав до однієї з

— Час погорди, ст. 140

Містле була єдиною, що вижила. З рову, до якого її кинули, голу, укриту синцями, мерзотою, брудом і засохлою кров’ю, витягнув її Ассе, син сільського коваля, який вистежував нільфгардців уже третій день, ошалілий від бажання помсти за те, що мародери зробили з його батьком, матір’ю і сестрами і на що йому довелося дивитися, сховавшись у коноплях.

Усі вони зустрілися на святкуванні Ламмаса, Свята Жнив, в одному з сіл в Ґесо. Війна й злидні ще не заволоділи повною мірою краєм над Верхнім Вельдом — селяни традиційно, із гучними розвагами й танцями, святкували початок Місяця Серпа.

— Час погорди, ст. 150

Цікавості

• Ґесо відомо високим рівнем злочинності, яскравий тому приклад — банда «Щури», до якої також входила Цірі.